Новела
Переклад: Ганна Пашко
Адвокат д-р Ян Чуріда сидів за своїм письмовим столом, на якому ще не було ніяких паперів, бо адвокат тільки недавно оселився в містечку. Була одинадцята година дня, і Чуріда розмірковував про те, що йому було б приємно. Приємно йому було б багато що. Приємно було б піти випити кухоль пива, але тим часом може нагодитися клієнт, нікого не знайти й піти собі. Ото й матимеш шкоду. Приємно було б писати скаргу, але скарги ще немає...
Новела
Переклад: Ганна Пашко
Панна Даринка Фіалкова, підстаркувата економка в свого двоюрідного брата, старого парубка інженера Сигоня, прокинулася дуже рано. Накинула смугасту сукню через голову з розкошланими, рідкими сивими патлами й кіскою до плечей, і так, як була, — в брудному халаті з подертим рукавом, у зимових капцях на босу ногу, — вийшла з кімнати.
Її збудило зі сну квоктання...
Новела
Переклад: Ганна Пашко
(Нарис)
Троянда та гвоздика — гарні квіти, але найкраща з усіх квіток — гарна дівчина. Панночка Зофка Кобулікова та панночка Маля Червенькова — гарненькі дівчата, але найкраща з усіх дівчат — Еленка Єжикова. Слово честі. Панночка Зофка має надто повне личко, панночка Маля — надто худе, а Еленка — ні повне, ні худе, а таке, як треба...
Новела
Переклад: Ганна Пашко
(Шкіц)
Чуприк, доктор медицини, повертався додому з корчми. Він справляв свій день народження, справляв аж до третьої пополуночі. Була чудова зимова ніч. Світив місяць. Дорогу замело снігом, тільки чорніли проїзна частина та хідники. Невеличкі віконця будиночків по один бік вулиці мерехтіли при місячному сяйві, по другий — непорушно стояли в затінку. Крізь незагороджені садиби виднілося вдалині тихе замріяне поле...
Новела
Переклад: Ганна Пашко
Вечір танців закінчився. Коли ми провели панночок додому й повернулися назад, на слюсарні висе вибило пів на шосту ранку. Крізь горішні шибки великих, запнених занавісками вікон видно було клапоть темно-синього неба з трьома-чотирма блідими зірочками і чорним обрисом комина на черепичному даху.
Ми вп'ятьох сіли біля довгого столу...
Новела
Переклад: Ганна Пашко
Чи були ви коли в місті Лановому? Ні? То ви не знаєте пані Рафікової. О, це особа виняткова.
Дозвольте познайомити вас із нею.
Пані Рафікова має вісімдесят два кілограми ваги. Обличчя в неї усміхнене, червоне, кругле, з трьома підборіддями — як не лусне. Поглянути на неї спереду, то здається, ніби це копиця конюшини. На вершечку — вузька, а що нижче, то грубша, без талії...
Новела
Переклад: Ганна Пашко
Усі ви під пантофлею, панове. Даремно приховуєте це. І випили б ви, й посиділи б, і подискутували б. Так добре сидіти, пити й дискутувати, але стрілка годинника рухається. І ота стрілка не безневинна: з нею рухається, страхає, погрожує жіноча рука. Отож-бо.
Чи пам'ятаєте Явора, трактирника? Ви не пам'ятаєте. А я його повік не забуду. Він у мене перед очима. Велетень. Широкий, огрядний, високий...
Новела
Переклад: Ганна Пашко
Елена ввійшла до своєї кімнати. Там було темно, і лише кілька ясних смужок добувалися крізь опущені жалюзі з освітленої вулиці. Елена підійшла й розчинила вікно. На вулиці ще яскраво світилися ліхтарі. Вони простяглися, наче два довгі ланцюги, складені з великих золотих ланок, що там, удалині, зменшувалися й зливалися в золоту стрічку. Дві довгі валки екіпажів з номерами та маленькими ліхтариками нерухомо стояли віддалік...
Новела
Переклад: Ганна Пашко
Чурін саме сидів за якоюсь апеляцією, коли поштар разом з офіційними, зеленими, кавовими та жовтими конвертами подав йому білий, довгастий, вузенький конверт. Оповіщення про заручини Елени Закалікової з поміщиком Зеймом.
— З поміщиком Зеймом! — буркнув Чурін упівголоса. — Одначе!
І зрадів саме тому, що ця звістка його не хвилює. Ного серце лишається холодним і спокійним. Але все ж він устав од столу й почав походжати по конторі...
Новела
Переклад: Ганна Пашко
Міський нотар Шкворец, з худим, змарнілим, геть зморщеним обличчям, упав у розпач. З кожним днем йому ставало чимраз важче переходити великий міський майдан. Його поймало якесь невиразне почуття страху, коли він ішов цим широким брукованим простором. Йому здавалося, ніби саме посередині майдану він заточиться, знепритомніє і, не маючи ніякої підпори, упаде...