Літературна енциклопедія

Одна з фігур поетичної мови, яка полягає у повторенні однакових сполучників. Цим письменник досягає уповільнення розповіді, більшого її розчленування і разом з тим посилює відчуття зв’язку між словами чи групами слів, що з’єднані сполучниками. Іноді багатосполучниковість — засіб посилення ліричності й наспівності або показу роздумів автора.

Приклад:

Усе одбивається в пісні, як в морі,

Рожева зоря й червона кров,

І темна ненависть, і ясна любов,

І промінь пожару, і місяць, і зорі.

Та пісня, як море, і стогне, й рида, —

І барвами грає,

І скелі зриває,

як чиста прозора вода.

(Леся Українка).

Троп, який полягає у зіставленні одного предмета з іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше змалювати його.

Зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо.

Віршований твір, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб.

Світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізмові. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.

Вперше термін "постмодернізм" згадується у 1917 p., але поширився він лише наприкінці 1960-х pp...

Потужна енергія "розстріляного відродження" виявилася незнищенною. Водночас існувало ще одне відгалуження української літератури на теренах еміграції — "празька школа". До неї входили Ю. Дараган, Є. Маланюк, О. Ольжич, Л. Мосендз, О. Теліга, Н. Лівицька-Холодна, О. Лятуринська, О. Стефанович та ін. Це поєднання письменників і поетів вважати літературною організацією можна лише умовно, адже воно не мало ні статуту, ні членства, ні структури, як, скажімо, "Гарт" чи ВАПЛІТЕ...

Це образний вислів чи мовний зворот, який влучно характеризує людину, її вчинки, явища життя і т. ін.: Або пан, або пропав.

Короткий влучний, часто заримований народний вислів повчального змісту.

Короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей буття.

Мовлення не організоване ритмічно; літературний твір або сукупність творів, написаних невіршованою мовою.