- Неоромантизм
Стильова течія модернізму, що виникла в українській літературі на початку XX ст., названа Лесею Українкою "новоромантизмом". Зі "старим" романтизмом його ріднить порив до ідеального, виняткового. Відкинувши раціоцентризм, неоромантики на перше місце поставили чуттєву сферу людини, емоційно-інтуїтивне пізнання...
Читати визначення повністю → - Нова дегенерація
Поетичне літугрупування, існувало у 1991 —1994 pp., складалось з трьох літераторів, вихідців з Івано-Франківської області — Івана Андрусяка, Степана Процюка та Івана Ципердюка. У 1992 р. літугрупування видало три перші збірки названих поетів під однією обкладинкою. Загальна назва цього проекту була також "Нова дегенерація". Передмову написав Ю. Андрухович. Тексти членів "Нової дегенерації" перебувають у дискурсивній сфері неомодерних літературних практик.
Визначення на окремій сторінці → - Новела
Невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
Визначення на окремій сторінці → - Ода
Жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб.
Визначення на окремій сторінці → - Оксиморон
Різновид тропа, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу: На нашій — не своїй землі (Т. Шевченко).
Визначення на окремій сторінці → - Опис
Зображення письменником місцевості, де відбувається дія, природи (пейзажу), зовнішнього вигляду осіб (портрета), внутрішньої частини приміщень (інтер'єру).
Визначення на окремій сторінці → - Оповідання
Невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох).
Визначення на окремій сторінці → - Оповідач
Особа, вигадана автором, від імені якої в художньому творі автор оповідає про події та людей.
Визначення на окремій сторінці → - Оповідь
Зображення подій і вчинків персонажів через об'єктивний виклад їх від першої особи, на відміну від розповіді — викладу від третьої особи.
Визначення на окремій сторінці → - Орден чину ідіотів (ОЧІ)
Товариство літераторів, художників, культурологів, філософів. Входять зокрема: Назар Гончар, Роман Козицький, Володимир Костирко, Андрій Крамаренко, Іван Лучук, Ігор Драк. Декларація ОЧІ прийнята 31 липня 1995 року у Львові. Слово "ідіот" трактується товариством в первісному грецькому значенні цього слова: власник себе. Керівний орган: рада Двох (І. Лучук, Р. Козицький). "Гімн Ідіотів" складено приблизно на мотив сучасного австрійського гімну (автори: І. Лучук, І. Драк). Кожен з членів Ордену має світське і дійове звання, титул.
Визначення на окремій сторінці →