Літературна енциклопедія

Висловлювання персонажа.

Уповільнення розповіді, що забезпечується частими повторами цілих фраз.

Повторення однакових слів чи виразів, віршорядків чи строф у творі з метою звернути на них особливу увагу читачів або (і) підкреслити мелодійність, ритмічність.

Один із провідних жанрів літературної критики, що розглядає й оцінює твори художньої літератури й мистецтва, визначає їх вартість та характеризує, на думку критика, хиби, недоліки.

Протяжне проказування, що наближається і до декламації, і до співу.

Співзвучність закінчень слів у віршових рядках.

Характер розміщення рим у вірші. У межах чотиривірша (катрена) розрізняють такі способи римування: парне, або суміжне, коли перший рядок римується з другим, а третій — з четвертим (aabb); перехресне, при якому перший рядок римується з третім, а другий — з четвертим (abab); кільцеве, або оповите, коли одна рима, об'єднуючи перший і четвертий рядки, ніби бере в кільце рядки, пов'язані іншою римою (abba).

Правильне чергування наголошених і ненаголошених складів у силабо-тонічній системі віршування.

Наука красномовства.

Зосередження уваги читача на певній думці через пояснення її у формі заперечення або застереження можливого іншого погляду.