Роль пісні в п'єсі Івана Котляревського "Наталка Полтавка" (11 варіант)

Шкільний твір

Прочитавши, а потім переглянувши п'єсу І.П.Котляревського " Наталка Полтавка", я зрозуміла, чому вона така "живуча", чому вже друге століття не сходить зі сцени. Читач і глядач люблять усіх: від моторної Наталки і до пана Возного, який "без примісу ухищренія" заволодіває серцем публіки. П'єса пробуджує у глядача "довічну правду духовної краси", її сила "в простоті, в правді і найголовніше, — в любові автора до свого народу". Hайбільше ця любов виявилася в піснях п'єси, які є і суттю твору, формою його існування. Народна пісня, музика були невід'ємною частиною духовного життя народу.

Пісня у п'єсі. Що то за пісня? Є перенесені з фольклору, а є й написані самим автором у народному дусі. Пісні тут не просто музичні номери, як у тогочасних комічних операх, не тільки "орнамент", а один з найголовніших засобів розкриття вдачі, характеру образів. У піснях персонажі виливають свої почуття, висловлюють свої погляди, самохарактеризуються. Знаменно, що власні пісні Котляревського, зокрема, перший пісенний монолог Наталки "Віють вітри, віють буйні", "Сонце низенько" ще до друку п'єси стали популярними і з того часу вважаються народними, а це свідчить про глибоке знання душі народу автором.

Пісня у п'єсі є органічною частиною тексту твору. Автор сміливо використовує їх, опускаючи деякі частини, а інколи й дописуючи свої. "І.Котляревський занумерував 19 пісень, проте у п'єсі їх — 22." За своїм змістом, мотивами і жанровими особливостями серед цих пісень є ліричні, історичні, бурлацькі, жартівливі, сатиричні... Ці пісні не випадково введені у тканину п'єси. Вони є елементом її композиції, кожна з них несе певне сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образи твору, показати мрії, настрої і прагнення дійових осіб.

Жартівливо-гумористична пісня "Ой під вишнею..." дуже пасує до ситуації, що склалася: залицяння підстаркуватого пана Возного до молодої, вродливої Наталки. Влучно і дотепно пісня висміює цього невдаху-залицяльника.

Сатирична ж пісня "Всякому городу нрав і права" — це художньо-образне виявлення "філософії" Возного-крутія, хабарника, пана; філософії, що виправдовує соціальну нерівність: підлеглість бідного багатому, виправдовує несправедливість, кругову поруку, хижацтво і брехню.

Прочитавши пісню "Чи я тобі, дочко, не добра желаю", можна легко прийти до висновку, що цією піснею передаються глибокі почуття хвилювання люблячої матері, її переживання і вболівання за долю дочки, бажання ощасливити Hаталку, прагнення "любязного зятя дістати".

А ось пісня Петра "Сонце низенько, вечір близенько" влучно передає щире і вірне кохання молодого хлопця до дівчини; пісня відповідає не лише насторою Петра, а і його прагненню — скоріше побачитися з Hаталкою, з якою ось уже чотири роки як він розлучився.

Щодо пісень Hаталки Полтавки, то вони дають багатий матеріал для характеристики дівчини. Її пісні — ліричні, щирі, чисті. Вони лунають у мить особливого психологічного напруження і знайомлять читача,глядача з героїнею: вродливою, роботящою дівчиною, енергійною, розумною, дотепною, доброю, яка поважає матір, шанує всіх старших.

Як бачимо, кожен герой у п'єсі має свою пісню, яка допомагає нам глибше пізнати цей образ.

Звичайно, Котляревський міг і не використовувати стільки пісень у своїй п'єсі. Міг би і не приділяти такого значення пісенному репертуару в творі, обмежуючись кількома піснями. Але тоді і не були б розкриті так глибоко і яскраво характери персонажів, тоді не відчувалася б так тонко народність п'єси.

"Hаталка Полтавка" напоєна живлющими соками народної пісні й народного повнокровного життя. І це, на мою думку, зробило першу п'єсу Котляревського, перший драматичний твір нової української літератури найвидатнішим твором світу, що живе і буде жити ще не одне століття.

Інші варіанти цього твору:

загрузка...