У кожного справжнього майстра є один чи кілька найдорожчих йому творів, випестуваних ним дітей. Це те, чого митець не міг не сказати людству — це його болі, найпотаємніші думки, виношені й пережиті, пропущені через серце. Саме таким твором стала для О. Довженка кіноповість "Зачарована Десна".
Тяжкого і грізного 1942 року на тлі страждань, горя, героїчної боротьби з фашизмом у пам'яті митця зринають і постають картини далекого дитинства. "У мене був дід,— згадує О, Довженко,— похожий на Бога. І коли я молився Богу, я бачив на покуті ніби портрет діда, а сам дід лежав на печі і кашляв..."
О. Довженко у кіноповісті на питання, що викликає спогади про дитинство, відповідає, що це — "непереможне бажання... усвідомити свою природу... коло самих її первісних джерел". Саме бажання осмислити цю природу і визначило жанрові і стильові особливості твору.
Насамперед — це два плани зображення. Перший план — показ Дитинства Сашка: його радощі і турботи, захоплення дивосвітом красуні Десни, казкові розповіді діда, трудове селянське оточення.
Другий план — це філософське осмислення пережитого буття людини.
Але про що б не вів мову О. Довженко, кожна подія оцінюється єдиною міркою: естетичні критерії художника визначаються народною мораллю й етикою, основу якої визначало ставлення до праці, селянин поважав працьовиту людину.
Живучи в нестатках, б'ючись за копицю сіна, як то бувало у родичів малого Сашка, хлібороби високо цінували людську гідність, чесність, роботящі руки, поетизували труд.
Оточення навчало майбутнього митця поважати простого селянина, воно відкрило очі і на талант дядька Самійла, який "обкосив би всю земну кулю, аби тільки була трава та хліб і каша", і люди цінували його, прозвали Косарем.
З особливою любов'ю змальовує О. Довженко невтомного трудівника, свого батька: "З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, він годився на все. Багато наробив, урятував од води, багато землі переорав..." У праці, у діянні розкривається його духовний світ, гуманність.
У полоні спогадів про дитячі мрії автор піднімає завісу над першими печалями й радощами. Тут і страх перед гадюкою, прийняття "першого гріха" за вирвану моркву, бесіди з дідом — "чорнокнижником". Рано усвідомив Сашко, що працю народ сприймає як високу моральну категорію. Критерії, якими керуються діти, формуються на чесності, працьовитості, щедрості душі.
- "Зачарована Десна" (повний текст)
- "Зачарована Десна" (скорочено)
- "Зачарована Десна" (аналіз)
- Як досягається сповідально-поетична стильова тональність кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна"?
Тому не можна без хвилювання читати рядки звертання до Десни, яка зробила автора невичерпно багатим. Чудовий світ природи, єдність її з долею людини, з її життям, світ рослин, тварин, зачарована красуня Десна постають перед читачами крізь призму дитячого сприймання, яке переплітається з дивосвітом народних легенд, повір'їв, казок.
У кіноповісті подаються пейзажі, які найглибше вразили хлопця, відображаючи його духовний світ. Серед них чарівна картина весняного пробудження, казкова мандрівка на сінокіс. Природа в "Зачарованій Десні" — органічна частина світу, поза яким неможливо уявити повнокровного розкриття характерів, духовного світу людини. Бо що є людина? Частина природи.
"Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості, ані людяного суму".
Боже, дай нам любові і трошки розуму!