Краса людини і природи у кіноповісті Олександра Довженка "Зачарована Десна" (1 варіант)

Шкільний твір

I. Твори Довженка — живлюща криниця думок, знань, почуттів, барв, літопис історії українського народу.

(В людських сердець незаймані глибини своїм він серцем глибоко проник, співець краси, природи і людини, душі людської дивний чарівник.

І. Гонтаренко)

II. "Зачарована Десна" — лебедина пісня письменника (це сповідь, сповнена любові

до рідного краю, до людей).

1. Двоплановість роздумів автора (спогади малого Сашка і роздуми зрілого письменника):

а) повага до людей праці (в образах батька, матері, діда і прадіда відчувається ставлення до родоводу. Письменник пише про батька: "Скільки він землі ви орав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий");

б) філософські роздуми в спогадах автора (з любов'ю пише про свій родовід, про своє дитинство, про людей, які до революції нічого не мали; про народ, його минуле і майбутнє, про мистецтво і його роль у житті суспільства);

в) односельці у спогадах письменника (об'єднує всіх односельців єдиною філософією: коли вилізає щось із землі, посаджене їх руками, то в цьому найбільша радість).

2. Упевненість О. Довженка у повній гармонії людини і природи:

а) "зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, той не знає тієї радості і повноти життя";

б) незабутні враження від весняної повені, сінокосу, річки, городу (які в кіноповісті "оживають", стають діючими персонажами);

в) людина — творець природи.

III. Світ О. Довженка — це світ дитини, не спокушеної життям.

Інші варіанти цього твору:

загрузка...