Літературна енциклопедія

Течія в сучасному американському мистецтві й літературі (в Англії вона набула назву "розгніваних"). Її очолює молодий письменник Джек Керуак. І в житті, і в літературі "бітники" або "хіпстери" являють собою ту частину молоді післявоєнного часу, яку звуть іноді "розбитим поколінням". Спершу це були бідні, викинуті на вулицю люди в солдатській формі, що ночували десь у метро і скептично ставились до норм людської моралі...

(від фр. boheme— "циганщина", спосіб життя середньовічних мандрівних циган із Богемії, тобто Чехії) — розгульне життя погано забезпечених дрібнобуржуазних митців і письменників у капіталістичних країнах, у якому процвітають розбещеність, легковажність, індивідуалізм та безпринципність, пропагується так зване "чисте мистецтво".

Разом з тим для богеми часто характерне й заперечення офіційної буржуазної моралі, нарочиті дії всупереч їй. Поширеною була богемність уже на початку XIX ст...

Легендарний співець часів Київської Русі, творець патріотичних пісень. Уперше згадується в "Слові о полку Ігоревім". Невідомий автор цієї найвеличнішої пам’ятки літератури древньої Русі кілька разів звертається до Бояна, називає його "віщим" співцем, "соловейком старих часів", наводить уривки його пісень, говорить, що коли той клав свої віщі персти на живі струни, вони самі князям славу рокотали. Пісні Бояна надихали військо у поході, запалювали у воїнів жадобу слави і мужність. Пізніше слово Б о я н стало вживатися у значенні: видатний поет, народний співець.

"Бурлеск-Балаган-Буфонада". Літературне (насамперед) угрупування, що складається з Ю. Андруховича (Патріарх), В. Неборака (Прокуратор) та О. Ірванця (Підскарбій). Літугру-пування засноване 17 квітня 1985р. у Львові. Період найактивнішої діяльності Бу-Ба-Бу (23 концертні поетичні вечори) припав на 1987—1991 pp. Апофеозом Бу-Ба-Бу став фестиваль "Ви-вих-92", коли головну фестивальну акцію склали чотири постановки (1—4.10.1992) поезоопери Бу-Ба-Бу "Крайслер Імперіал" (режисер С. Проскурня). У 1996р...

Включає старі й рідкісні книги, що давно вже розійшлися, і тільки випадково, після того як уже були у вжитку, потрапляють до спеціальних букіністичних магазинів. Серед них бувають і особливо рідкі та цінні,— їх звуть часом раритетами.

В античній поезії вірші, у яких оспівувалося вільне, безтурботне, щасливе й веселе життя пастухів та інших сільських мешканців. Коли в рабовласницькому суспільстві загострилась криза і вільне міське населення дуже зубожіло, сільське життя здавалося йому раєм. І вже древньогрецький поет Феокрит (III ст. до н. е.) почав ідеалізувати життя селян; продовжив цю тенденцію римський поет Вергілій (І ст. до н. е.) та ін...

В античній поезії вірші, у яких оспівувалося вільне, безтурботне, щасливе й веселе життя пастухів та інших сільських мешканців. Коли в рабовласницькому суспільстві загострилась криза і вільне міське населення дуже зубожіло, сільське життя здавалося йому раєм. І вже древньогрецький поет Феокрит (III ст. до н. е.) почав ідеалізувати життя селян; продовжив цю тенденцію римський поет Вергілій (І ст. до н. е.) та ін...

Антихудожні літературні твори про злочинців, любовні пригоди тощо, розраховані на низькі, обивательські смаки. В буржуазних країнах видання бульварної літератури — засіб наживи ділків і розбещення читачів. Див. ще Комікси.

Гумористична поезія, комічний ефект у якій досягається або тим, що героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, зниженою мовою, або, навпаки, тим, що про буденне говориться "високим штилем", піднесено. Бурлеск досягається також шляхом травестії.

Особливо часто в бурлескному стилі переповідалась епічна поема "Енеїда" римського поета Бергілія (І ст. до н. е.)...

Театральна вистава, в якій усе спрямоване на те, щоб розсмішити глядача за допомогою грубо комічних чи перебільшених ситуацій. До буфонади, як одного з комедійних засобів, звертався народний театр із давніх часів. Цей прийом наявний зокрема в українських інтермедіях, в італійській комедії масок (XVI ст.), в французьких водевілях (XVIII ст.). Комічні опери називались "операми-буф". З часом буфонада виродилась у звичайне трюкацтво і блазенство, загалом засуджуване реалістичним мистецтвом...