Я про минуле пам'ять викликаю —
За тим жалкую, що знайти не зміг,
Або у серці досі зберігаю...
Тоді втоплю я очі у сльозах,
За друзями померлими заплачу,
Їх смерті ніч в своїх приспала снах,
Позбавивши любові і побачень...
А розпач, як образа, душу рве,
Минуле тяжко знов переживати —
Відчути давнє горе, як нове,
Новим платити стогоном за втрати.
Та як тебе згадаю, друже милий,
Зникають сум і розпач наболілий.
8-10.12.2023
Переклад Тетяни Даніленко
Ілюстрація – "Портрет чоловіка", Ґюстав Кайботт. 1880
