Переклад: Анатолій Тупиков
Раніше я не любив ночі, бо вночі все змовкало, а квіти ніби чорніли, розпливалися.
День мені був більш до душі.
За дня мені хотілося вмовити землю, щоб вона зупинилася, не оберталась. Хотілося, щоб завжди сяяло сонце…
І от одного разу мені пощастило це зробити — але вночі.
Мені наснився чудовий сон. Земля нібито зупинилася, знов зашуміли поснулі дерева, всіма барвами заграли квіти…
Тієї ночі я був такий щасливий!
Та раптом я подумав, що день на землі настав не для всіх дітей. Адже в іншій частині земної кулі панує ніч, вічна ніч…
І я попросив землю, щоб вона знов почала обертатись.