Переклад: Анатолій Тупиков
Ми кидаємося до зупинки. Повільно під'їжджає коричневий автобус…
Усе літо ми їздимо ним на пляж.
— Проходьте вперед, проходьте!
Вхопившись однією рукою за того, хто вже вліз в автобус, і тримаючи в другій руці торби та мішки, жінки пробираються досередини.
Нарешті сіли всі. Дзенькає дзвіночок, і автобус рушає.
На пляж!
Ми їдемо дорогою, а обабіч зеленіють густолисті платани. Хлопці, що сидять біля відчинених вікон, раз у раз простягають руки, щоб зірвати з платана шерехату зелену кульку.
Цією самою дорогою багато людей іде на пляж пішки. Наш водій висовується з вікна, й гукає:
— Пішоходи, тримайтеся лівого боку!
Отоді я дізнався про правила вуличного руху.
Я не чув, що відповідали люди водієві, і не знав, хто такі пішоходи.
Я довідався про це потім, коли ми верталися з пляжу додому. На зворотному шляху нам часто доводилось іти пішки.
І ми трималися лівого боку.
Джерело: Перший успіх. Оповідання.— К.: Веселка, 1985.
Переклад: Анатолій Тупиков