Косовиця
Роберт Фрост
Косовиця
Єдиний звук зринав у лузі монотонно —
Коси моєї колоземне шепотіння.
Про віщо шепіт той? Я й сам не міг збагнути...
Роберт Фрост
Косовиця
Єдиний звук зринав у лузі монотонно —
Коси моєї колоземне шепотіння.
Про віщо шепіт той? Я й сам не міг збагнути...
Шляхи розбіглись у жовтий ліс
І вибач, я не йшов би двома,
І довго сам я стояв, як вріс,
І вниз дивився я аж до сліз
В підлісок, що їх далі сховав...
Роберт Фрост
Непройдений шлях
У лісі я вийшов до двох доріг
І мусив якусь одну вибирати,
Щоб рушити далі.....
Роберт Фрост
Нескошені квіти
Я в лузі свіже сіно ворушив.
Косар його зарання накосив...
Роберт Фрост
Останній індіанець
Він, кажуть, був останнім індіанцем
Ув Ектоні — мірошник все сміявся,
Коли хихикання те сміхом звати можна.....
Роберт Фрост
Солдат
Він — спис, що впав; метнули, а потому
Не підняли його; роса на нім,
А він лежить, заіржавілий грім...
Роберт Фрост
Тихої пори
Вечірні вулиці пусті —
Розмову ні з ким повести.
Та поряд — снігом вкритий дім.
Веселі очі сяють в нім...
Роберт Фрост
Що сказали мої п'ять десятків...
Я юний був, а вчителі — старі...
Як лід, вогню боявсь о тій порі.
І в муках, що з металів творять сплав,
Од стариків минуле пізнавав...