Страшний, як плач, чи стугін був..
Чому у дверях я завмер,
Їх ледь утримував тепер
І слухав пінний шепіт хвиль?
Минуло літо, день минув,
І захід хмари пригорнув.
А вітер, щоб завдати біль,
На мене раптом зашипів,
Клубок твердий із листя збив,
Жбурнув в коліно — не попав,
У гніві мій секрет назвав:
Самотнім був і є віднині —
Моя найбільша із тривог,
Я вдома, наче на чужині,
Зі мною поряд тільки Бог...
10-11.03.2023
Переклад Тетяни Даніленко
Ілюстрація — картина "Мандрівник над морем туману", Каспар Давид Фрідріх. 1818
