- Іносказання, або Алегорія
Троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу (наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрість).
Визначення на окремій сторінці → - Інтер'єр
В літературі вид опису, змалювання внутрішніх приміщень та предметів, які в них знаходяться і безпосередньо оточують персонажів твору.
Визначення на окремій сторінці → - Інтерлюдія, або Інтермедія
Невеличкий розважальний драматичний твір, який виконувався між актами вистави на серйозні, переважно релігійні теми.
Виникли в середньовічному театрі в XV ст., спочатку як гумористична паралель до серйозної драми, а згодом втратили цей зв’язок і набули повної самостійності. Інтермедії в історико-літературному плані — прямий попередник новітньої реалістично-побутової п’єси.
Визначення на окремій сторінці → - Інтермедія, або Інтерлюдія
Невеличкий розважальний драматичний твір, який виконувався між актами вистави на серйозні, переважно релігійні теми.
Виникли в середньовічному театрі в XV ст., спочатку як гумористична паралель до серйозної драми, а згодом втратили цей зв’язок і набули повної самостійності. Інтермедії в історико-літературному плані — прямий попередник новітньої реалістично-побутової п’єси.
Визначення на окремій сторінці → - Інтимна лірика
Поетичне вираження переживань героя, пов'язаних із його особистим життям.
Визначення на окремій сторінці → - Інтонація
Чергування підвищень і знижень голосу, тон мовлення, який дозволяє виражати почуття, ставлення до вимовленого.
Визначення на окремій сторінці → - Інтрига
(фр. intrigue, від лат. intrico — заплутую)
Складне й заплутане розгортання подій у драматичному чи розповідному творі з метою розкрити гостру боротьбу між персонажами й "заінтригувати", зацікавити нею читачів. Розрізняють інтриги політичні, пригодницькі, любовні та ін.
Визначення на окремій сторінці → - Іронім
(від гр. еіrоnеіа і оnуmа — ім’я)
Жартівливий чи іронічний псевдонім, яким іноді письменники підписують свої твори.
Визначення на окремій сторінці → - Іронія
Художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.
Прихована насмішка, коли про якесь явище чи особу говориться в позитивному плані, а мається на увазі зовсім протилежне. Від гумору іронія відрізняється більш гострим, хоч і замаскованим запереченням висміюваного. Іноді, особливо в ораторській мові, ті слова, які треба розуміти в протилежному (іронічному) значенні, говоряться з насмішкуватою інтонацією, а на письмі беруться в лапки.
Визначення на окремій сторінці → - Історична поема
Поема, у якій зображено героїчні постаті й події минулого.
Визначення на окремій сторінці →