- Вірш у прозі, або Поезія в прозі
Переважно невеликий за розміром літературний твір, написаний прозою, але своїй звучанням близький до вірша завдяки великій емоційності, ліризму і своєрідній ритмічності мови. Широко відомі вірші в прозі І. Тургенєва ("Как хороши, как свежи были розы", "Порог", "Воробей" та ін.). Виступали також у цьому жанрі Дніпрова Чайка (цикл "Морські малюнки"), М. Черемшина, О. Кобилянська, В. Стефаник та ін. З використанням особливостей вірша в прозі написані розмови квітів у казці для дітей Л...
Читати визначення повністю → - Вірші шкільні
Переважно силабічні вірші XVI— XVIII ст., що їх складали у відповідності з тогочасними схоластичними правилами віршування (піїтиками) вчителі та учні братських шкіл і Київського колегіуму (з 1631 р. — академії). Чимало цих віршів мали релігійно-моралізаторський зміст, але були також панегірики, у яких прославлялися високопоставлені особи, були розповіді про важливі історичні події (визвольна війна проти польської шляхти тощо). У XVIII ст...
Читати визначення повністю → - Віршована мова
В художній літературі, як і мова художньої прози, характеризується спільною ознакою — образністю. Але, на відміну від прози, віршована мова є розмірена, ритмічно організована. Вона більш емоційна і експресивна.
Віршована мова характеризується своєрідністю інтонації та особливим темпом, пов’язаним з більшою кількістю пауз, ніж це буває в прозі. В зв’язку з цим питома вага і змістове значення кожного слова в контексті вірша підсилюється. Нарешті, віршована мова характеризується настановою на музичне звучання...
Читати визначення повністю → - Віршознавство
Розділ поетики, який вивчає принципи організації віршованої мови (ритм, рима, строфіка), різні системи віршування у їх історичному розвитку і т. д.,— загалом все, що стосується віршованих поетичних творів.
Визначення на окремій сторінці → - Віршування, або Версифікація
Система організації поетичної віршованої мови, в основі якої лежить повторення певних мовних елементів. Залежно від історичних періодів розвитку літератури, а також від особливостей тієї чи іншої національної мови,— виробилися різні системи віршування: антична, або метрична, силабічна, силабо-тонічна, тонічна, народне віршування.
Визначення на окремій сторінці → - Вісник
Дійова особа в стародавній грецькій драматургії, яка відігравала в п’єсі службову роль. Там, де автор не мав можливості показати дію на сцені, але ця дія в розвитку сюжету мана важливе значення, — з’являвся в і с н и к, який розповідав про те, що відбулося десь за сценою. Цей допоміжний персонаж зберігся і в п’єсах XVII—XVIII ст., пов’язаних з розвитком класицизму і написаних за античними зразками.
Визначення на окремій сторінці → - Власне драма
Драматичний твір, за основу якого взято гострий життєвий конфлікт, але без трагічної розв'язки та настанови на комічне.
Визначення на окремій сторінці → - Внутрішній монолог
Різновид монологу, в якому передаються внутрішні переживання персонажа замість опису зовнішніх реальних подій, ситуацій, що викликають ці переживання.
Визначення на окремій сторінці → - Водевіль
Невелика комедійна п'єса (переважно одноактна), якій притаманна проста композиція, динамічний сюжет, дотепність, у ній розмови героїв чергуються з піснями, танцями (наприклад, "Москаль-чарівник" І. Котляревського).
Визначення на окремій сторінці → - ВУСПП
Всеукраїнська Спілка Пролетарських Письменників була організована в січні 1927 р. з наміром об'єднати всіх лояльних режиму митців у протидії тим, кого партія вважала носіями буржуазно-націоналістичної чи буржуазно-естетської небезпеки (наприклад, ВАПЛІТЕ, "Неокласики", МАРС тощо. ВУСПП був українською аналогією сумнозвісного російського РАППу, який домінував у ВОАПП (Всесоюзному об'єднанні асоціацій пролетарських письменників), його членом був і ВУСПП...
Читати визначення повністю →