Завантаження
Степан Тудор, "Марія (фрагмент)"
Події з життя наймичок розказані просто
Було за північ, як забрала їх поліція, що прийшла з Вєжбовою. Місто вже спало. На крівлях лежало зимне шкливо місяця. Сині плахти тіней висіли поперек вулиць.
Грузли в них мовчки, йдучи серединою дороги. Наперед Магда, чорна, гарячо понура. За нею Марія з Леною. В кінці Лейка простоволоса, з відкинутою на плечі гривою. Чули себе плечима. Віддихи їх зливались парою над головами й спадали за ними одним пасмом...