Братові політв'язневі
(З посмертної літературної спадщини поета)
Цілую твої руки, брате,
Руки вкайданені,
Гострими ланками злого заліза
Люто поранені...
(З посмертної літературної спадщини поета)
Цілую твої руки, брате,
Руки вкайданені,
Гострими ланками злого заліза
Люто поранені...
Поліський примітив.
Стара проводить Ганну до перелазу. Вона скидає очима по білій, місяшній доріжці між тинами й говорить:
— "Йдеш таки, дочко."
— "Йду, мамо."
Ганна спиняється за ворітьми. Її тінь перегинається через вориння й лягає на крихкому снігу подвіря.
Стара підходить до воріт.
— "Ночувалаб, дочко. Пізно. Ліс...
Теж про те, як у судьбі Ліди Танської стрінулись дві троянди
І.
Андрій узяв нову папіроску, сперся на бильце крісла і розказував дальше:
— Після проголошення засуду, яким призначувано Логвину пять літ тюрми, а Ліду звільнювано од вини й кари, Ліда стрепенулась уся й кинулась різко до баріери.
Рух її був так неожиданий і нагальний, що тюремщик, який сидів поруч із нею, метнувся вслід і схопив її ззаду за руки...