Тудор Степан

Повні тексти творів

Мати

Поліський примітив.
Стара проводить Ганну до перелазу. Вона скидає очима по білій, місяшній доріжці між тинами й говорить:
— "Йдеш таки, дочко."
— "Йду, мамо."
Ганна спиняється за ворітьми. Її тінь перегинається через вориння й лягає на крихкому снігу подвіря.
Стара підходить до воріт.
— "Ночувалаб, дочко. Пізно. Ліс...

Читати повністю →

Червоний усміх

Теж про те, як у судьбі Ліди Танської стрінулись дві троянди
І.
Андрій узяв нову папіроску, сперся на бильце крісла і розказував дальше:
— Після проголошення засуду, яким призначувано Логвину пять літ тюрми, а Ліду звільнювано од вини й кари, Ліда стрепенулась уся й кинулась різко до баріери.
Рух її був так неожиданий і нагальний, що тюремщик, який сидів поруч із нею, метнувся вслід і схопив її ззаду за руки...

Читати повністю →
Дивіться також