Завантаження
Клим Поліщук, "Фрагменти життя"
І— Да, ну?!.
Йшов. Як у тумані. З похилою головою. З болем у серці. З образою в душі.
Міські вулиці всміхалися вечірніми огнями.
Кокетуючи, проходили тротуарами міські панни.
Надриваючи горлянку, якась обшарпана людина закликала: "Вот почистим сапоги!.."
Поспішав. Сам не знав — куди? Чув тільки збентеженою душею щось непевне.
— Зрада!.. Хіба?....