- Поясни, чому автор зображує хліборобську працю так докладно й піднесено
Письменник зображує хліборобську працю так докладно, бо вона була йому близька, він все про неї знав, зокрема, яка вона насправді важка, але й потрібна. З самого дитинства Михайлик допомагав батькам, навіть ходив у поле з батьком орати, і для хлопчика та батька ця робота була урочистою, найважливішою, піднесеною.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Поясни, чому автор не хоче. щоб відлітали гуси-лебеді
Автор не хоче, щоб відлітали гуси-лебеді, бо вони символізують його щасливе дитинство і те, що воно швидко проходить. З цими птахами пов'язані найкращі і найтепліші спогади Михайлика: босоноге, але радісне дитинство, найрідніші люди, близькі друзі, відвідування школи, перші чобітки.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Поясніть, чому до М. Стельмаха "трепетно наближаються найдорожчі дні дитинства", коли в художніх творах він натрапляв на слово кирея.
У автора виникають такі спогади, бо саме у киреї батько носив його до школи, коли не було чобіт. Герой говорить: "Отак перші дні зими тато заносив мене в школу, а після уроків знову загортав у кирею і ніс додому. До цього призвичаїлися і школярі, і вчителька, і я... Якби тепер запитали, яку найкращу одіж довелося мені бачити по всіх світах, я, не вагаючись, відповів би: "Кирею мого батька"".
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Про Михайлика мати каже: Може, з нього й буде якийсь толк, якщо безтолоч он звідти вийде… Хлопчик погоджується з матір'ю: Отож тепер у моїх мізках крепко хазяйнує безтолоч. Підтвердь або спростуй ці твердження, посилаючись на його вчинки й думки
Михайлик говорить: "…Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вреднючу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом. Та є в мене, коли послухати одних, слабість, а коли повірити іншим-дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха. Якось я швидко, самотужки навчився читати…"...
Читати відповідь повністю → - Про події яких років розповідає М. Стельмах у повісті "Гуси-лебеді летять..."?
Повість М. Стельмаха "Гуси-лебеді летять" — автобіографічна. В основу її лягли спогади Михайлика про своє дитинство, що пройшло в подільському селі у двадцаті роки.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Прокоментуй епізод, у якому розповідається про стосунки дідуся й бабусі. Що було підґрунтям їхніх стосунків? На твою думку, що має скріплювати подружнє життя?
Про своїх дідуся і бабусю, батьків батька, Михайлик говорить: "Я ніколи не бачив дружніших людей, як мої діди. В селянстві, та ще в нестатках, усього доводилось мені надивитись і начутись. Але жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх уст не торкнулося жодної людини". Підґрунтям їхніх стосунків пола повага, любов, взаєморозуміння...
Читати відповідь повністю → - Прокоментуйте, як поставився Михайлик до жінки й хлопчика, які жебракували біля його дому
Михайлик почув з розмови дядьків, що ця жінка з дитиною прийшли аж з Херсонщини, бо голодують. Хлопчикові стало жаль жінки і її сина, тому він віддав їм гарбузове насіння, яке вкрав у мами, щоб за нього отримати у Юхрима омріяну книжку.
Переглянути відповідь на окремій сторінці → - Прочитай портрет діда Дем'яна. Поясни, як деталі портрета допомагають розкрити внутрішній світ героя
"…мій дід Дем'ян; у його руці весело поблискує струг, яким він донедавна вистругував шпиці…. мов сіро-блакитнаві, побризкані росою безсмертники, оживають старі очі. Дід ошелешено підкидає вгору брови, потім одгетькує мене вільною рукою і починає сміятись. Він дуже гарно сміється, хапаючись руками за тин, ворота, ріжок хати чи дерево, а коли нема якоїсь підпірки, тоді нею стає його присохлий живіт...
Читати відповідь повністю → - Прочитай уривок, у якому йдеться про те, що Михайлик любить, а чого не любить. Як через симпатії та антипатії розкривається його внутрішній світ і як вибір уподобань його характеризує?
"Хоча я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі, вона, як розсердиться, то заведе тебе в такі нетрі, де люди не ходять, де сокира не гуляє. А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка, він так гарно вистукує: "тьоп-тьоп", що неодмінно завернеш до нього і присядеш навпочіпки. Також люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини...
Читати відповідь повністю → - Прочитайте перше й останнє речення повісті. Який є зв'язок між цими рядками, назвою твору та його змістом
"Прямо над нашою хатою пролітають лебеді" і "А лебеді летять... над моїм дитинством... над моїм життям!..". Ці рядки тісно зв'язані з назвою і змістом твору, бо він показує плинність людського життя, яке пропливає, наче лебеді у небі. Гуси-лебеді символізують прекрасні роки дитинства, які швидко минають.
Переглянути відповідь на окремій сторінці →