Письменник зображує хліборобську працю так докладно, бо вона була йому близька, він все про неї знав, зокрема, яка вона насправді важка, але й потрібна. З самого дитинства Михайлик допомагав батькам, навіть ходив у поле з батьком орати, і для хлопчика та батька ця робота була урочистою, найважливішою, піднесеною.