червоні ягоди горобини
і в темному небі
нічних перелітних птахів.
Мені тужно від думки,
що мертві більше не побачать цього,
що все, чим ми живемо,
запропаде.
А де ж тоді душі шукати розради?
Кажу собі: може, ці втіхи їй
стануть уже ні до чого;
може, просто не бути – цілком достатньо,
хоч як це важко уявити.
Переклад Ірини Шувалової