осінь
осідає на легенях пожовклим листям
пахне пеплом, пилом і зламаними нігтями
відчаєм
літо цілувало вогнем
дарувало опіки
осінь кладе льод на опали
обережно дує на ранки
цілує в лоб і вкладає спати
осінь знає, я її чекала
осінь готує мене ламати пальці на руках
плакати щодня
опускатися до дна.