як і в кожній добропорядній єврейській родині
все іде за материнською лінією
так і в моїй далеко не єврейській і ще менш добропорядній
з молоком матері передається надважлива інформація
прабабуся казала мамі, а мама казала мені:
"сонечко, ти же пам'ятаєш, що северин наливайко – наш далекий прадід"
вінграновський писав, що северин наливайко був чорнявий і схожий на бога
називав себе лицарем і, звісно, не любив поляків
тож сумніватися у словах мами, прабабусі чи, не приведи боже, прадіда
немає жодної об'єктивної підстави
я же вилита дідусь северин у платті
тож у сьомому класі я зробила реферат про наливайка
довго розказувала про його життя: про битву під п'ятками,
про захоплення волині, шматка білорусі, повстання
вчителька слухала, але не надто уважно
сказала переходити до найцікавішого: до його страти
його стратили у польщі, і є три сотні легенд як саме
і кожна версія за попередню все більш лякаюча
ось вона – шкільна українська освіта
тобі кажуть, що найцікавіше про твого пращура
це те, як йому відрубали голову і чвертували
або спалили заживо в мідній кобилі у варшаві
українська освіта травмує і добиває
гіршими були тільки поляки які вбили мого далекого прадіда
але сила в тому, що
грушевський називав северина наливайка кандидатом на посаду українського короля
і що северин писав до польського короля з проханням виділити землю
від броцлава і до плюс мінус дністра
де житимуть суто козаки
тобто я – далека онучка неназваного короля
і козака, що найголовніше!
і коли в мого молодшого брата з'явиться донька
перші слова, які вона почує від мене будуть про те
що вона нащадниця северина наливайка
і радісно угукаючи вона цим пишатиметься!