про залежність

Лі Холодна

якщо твоєю любов'ю можна буде зігрівати –

я згорю під нею як в сотні метрів від сонця

від мене не залишиться навіть купки кісток –

й ті стануть попелом


якщо мою любов конвертувати у силу –

мої пальці стискатимуться навколо твоєї шиї

ти задихнешся за нуль цілих одну мільйонних секунди

і будеш таким смішно синім

а я смішно заливатимусь слізьми

біля твоєї нікчемної могили


але якби я давала правильні назви речам

якби я, хай бог милує, менше шукала драми в сумних історіях

то вдарила би собі по лобу

і повісила туди наліпку "залежність,

залежність це не любов"

попросила би це написати на надгробному камені


нашої з тобою любові було би точно вдосталь

якби це була любов звісно же

а не бажання вмерти від твоєї кулі

в моєму маленькому серці

(в нього не треба цілитись,

воно же гаряче і велике

як теє сонце

і наші з тобою

залежності)


(шкода,

що ти

так і не вистрілив)