Бідний боксер. "Відродження"

Передмова

Іван від отриманих травм перестає тренуватися і розлучається на невизначений час із боксом, і тривалий час працює на різних роботах, забуваючи про спорт. Одного разу за збігом незрозумілих обставин, він приїжджає в Гідропарк. І тренажерний зал, що знаходиться там, стає його домівкою. У залі відновлює сили, долає свої внутрішні темні простори самотності, темряви, спротивів і відсутність бажання жити далі. Б'ючись із самим собою, і внутрішніми демонами, Іван стає сильнішим. Сам себе створює та починає самостійно боксувати з різними боксерами в саморобному рингу.

Глава 1

Гідропарк

Гідропарк це зовсім інший світ спорту, відпочинку, і для всіх охочих тут щодня відчинені двері. Багато хто приходить подивитися на це місце, комусь місцина лісу і спорту подобається, чіпляє, надихає, а комусь ні, тим байдуже, що попереду них, які там бувають чудеса. Хтось приходить один раз та залишається на все життя, для багатьох воно стає другою домівкою, а хтось один раз прийшов та назавжди пішов, або тимчасово тренується, придивляючись до місцевості, тільки потім назавжди йде. Кожен, хто сюди приходить, одразу розуміє, що тут є багато можливостей для того, щоб прокачати м'язи або відпочити від усіх побутових проблем, роботи, сім'ї. У кожного своє бачення світу тренажерного залу в Гідропарку, для одних це місце змін і початок нового, іншого, насиченого життя, а для інших тимчасовий сонячний відпочинок на пляжі й легкою розминкою на тренажерах. Різні спортсмени приїжджають у різну пору дня і року, найчастіше один одного не зустрічають, так, не знаючи, хто ще тут тренується. В одних мета покращити свою фізичну форму або ж підготуватися до якогось чемпіонату зі свого виду спорту, а в інших відпочити та насолодитися вихідним днем, або ж годиною відпочинку після роботи. Гідропарк це місце, де кожен може відвідувати зал і пляж, коли захоче і скільки захоче, а велика кількість тренажерів дає можливість виконувати різні вправи на всілякі групи м'язів. Зал розташований на свіжому повітрі, де завжди є прохолодний вітер, що охолоджує в спекотний сонячний день, і нескінченно блакитне небо з хмарами, що пливуть над головою. Всі хто хоче, тренується стільки, скільки може, і немає жодних обмежень тренування за часом і заборон за віком. Для відвідування залу не потрібно великої кількості грошей, і про плати на перед за тренування, і все, що потрібно, що б опинитися в цьому незвичайному залі, приїхати у вільний час на міському транспорті.

Розвиток і підтримка залу походить від самих людей, і ним опікується Петро, він сам ходить залом і збирає добровільну пожертву на будівництво залу, і всі охочі, й ті, хто має можливість, самостійно жертвують різні за сумою кошти для створення нових тренажерів. Петро відповідає за все, що відбувається в тренажерному залі, несе відповідальність за всі тренажери та їхню цілісність. Якщо щось відбувається в залі, а це може бути поломка якогось невеличкого тренажера, гантелі або штанги, то він одразу їх лагодить, відновлює робочий режим. Петро та сама людина, яка віддала своє життя тренажерному залу, і для нього став другою домівкою, і більше часу проводить тут, ніж удома.

Сюди приїжджає велика кількість людей з різних районів Києва, є ті, хто приїжджає з інших міст, буває країн, щоб подивитися на місце, яке приносить багатьом людям нову радість життя та допомагає почати інше життя, відмовившись від небажаного минулого. Всі тренажери зроблені руками Петра, кожен тренажер займав чимало часу над його створенням. Він дбає про кожен тренажер уже понад десять років, відповідально виконуючи свою роботу, Петро щодня приходить у зал, заходить у свій вагончик, перевдягається, йде оглядати місцевість, а якщо десь щось зламано, то він одразу лагодить, і від ранку до пізнього вечора перебуває там. Уважно дивиться за всім, щоб ніхто нічого не зламав, ніхто не зробив під час тренування травму від недосвідченості, або іноді поспішності.

Цілий рік приїжджають різні люди тренуватися в зал, і хоч би як холодно чи спекотно не було, і як би не сяяло над головою сонце, чи туманний сніг, він завжди тут, на місці, виконуючи свою роботу. Коли настає час, а на вулиці стає темно, люди починають розходитися по домівках, не бажаючи запізнитися на метро. Петро, як завжди, а так щовечора останнім іде із залу, залишаючи його на ніч без нагляду. Вранці з першими променями сонця, першим метро він знову їде назад, і продовжує працювати. Незвичайна робота у Петра яка усіх дивує, тим, що приходить щодня, всі завжди бачать його на своєму робочому місці. Зумів побудувати своїми руками не один тренажер, допомігши багатьом людям тренуватися, відновлюючи здоров'я або ж просто поліпшити фізичну форму. Петро зумів недалеко від усіх у кутку залу створити невеликий боксерський куточок, побудував у кутку серед високих дерев з автомобільних шин боксерські груші і невеликий ринг обтягнутий мотузками, а кожен кут рингу це поставлені в один ряд автомобільні покришки. Ринг був зроблений для всіх охочих боксувати, і провести легке тренування боксу. Спереду не далеко від рингу, за ним в один ряд стоять колони з автомобільних шин для відпрацювання різних ударів. Для багатьох місце стало спогадом про своє боксерське минуле. Сюди приходять різні люди, кожен, хто бачить цей невеликий спортивний куточок боксу, з радістю йде до нього і тренується без обмежень за часом. Боксери, які приходять, тренуються в інших залах або ті, хто вже давно розлучився з боксом, бачить перед собою місце, де можна відпочити, розім'ятися, привести себе до тями і згадати своє минуле. Тренажерний зал Гідропарку багатьом допомагає подолати велику кількість своїх проблем, що ховаються всередині кожного. Роблячи на свіжому повітрі фізичні навантаження дають можливість привести себе в потрібний стан, покращуючи здоров'я та отримуючи від тренування те саме задоволення, яке багато хто ніде не може його знайти, а тут все, і відразу забувають про всі проблеми.

З усіх боків тече Дніпро, і повітря особливої свіжості, бадьорості з оздоровлювальним ефектом, а взимку також приходять різні спортсмени і прості люди, щоб потренуватися під сніговим дощем. Ті, хто протягом року ходить до тренажерного залу, так само як влітку, так і взимку тренуються, і бачать світ із зовсім іншого боку, і в них змінюється сприйняття реальності. Вечірньої пори, коли ліхтарі, що стоять в ряд, висвітлюють холодний писк і залізні тренажери тренажерного залу, перетворюються на дрімучий потік задоволення, розкриваючи сонливість свідомості і відкриваючи інші відтінки теперішнього часу. У літню пору більшість відпочивальників приходять на пляж, що неподалік, бачать, як у залі тренуються люди, стукіт заліза доноситься до берега Дніпра. Є ті, хто приїжджає в зал перед самою роботою, і після довгого, годинного тренування одразу їдуть на роботу, і вже з іншим виразом обличчя і душевним спокоєм. Гідропарк — це місце відпочинку для кожного, хто хоче перепочити тілом і душею, кожен займається так, як він хоче, роблячи такі навантаження, які його влаштовують, більшого не потребує. Немає тренера, який постійно каже, що потрібно робити, а кожен вільно робити всі вправи, які він хоче зробити, а якщо в когось є наміри стати набагато сильнішим і поліпшити свою фізичну форму, то він займається так, як хоче, щодня за певною програмою. Кожен сам для себе пише свою програму тренувань. Хтось згадує свого тренера, вправи з тренування, як він колись у минулому тренувався і додає свої вправи, тренується в Гідропарку. Ті, хто в минулому займався боксом, так само приходять сюди, тренуються, бо нічого не змінив, тренування проходить за програмою тренера. У багатьох відвідувачів, а в минулому, професійних спортсменів, досить багато вільного часу, і вони проводять свій час, перебуваючи з ранку до вечора в залі. Є ті, у кого не так багато вільного часу, шукають можливість приїхати і зробити пару вправ, раніше йдучи з роботи. Ніхто нікого ні в чому не засуджує, в залі тренуються як новачки, так і ті, хто тренується вже довгий час протягом десятиліть. Усі охочі приходять у це чарівне місце, що приносить задоволення, кожен, хто займається багато років, розуміє цінність місця, знає наскільки воно безцінне, приходять тоді, коли можуть прийти. На вигляд не вражає, оскільки в залі все зроблено своїми руками, зовнішній вигляд зовсім інший, і не такий, як в інших залах. Все ж ефект присутності незабутній, що приносить задоволення, і про це знає кожен, хто тут уже тренується довгий час. Неважливо йде на вулиці сніг чи дощ, холодно чи тепло, кожен, хто хоче, приходить у будь-яку пору року. Для багатьох людей найкращий сенс життя приїхати і зробити кілька вправ на різні групи м'язів, далі поїхати у своїх справах або ж повернутися додому. Відчуття лісового залу і почуття свободи в Гідропарку створюють саму людину, і кожен під час тренування усамітнюється із самим собою настільки, що він всередині себе стає набагато сильнішим. Неблагополучні моменти життя самі по собі зникають, багато хто не помічає змін, і далі йдуть своєю стежкою, а все відбувається після тренування.

Петро, перебуваючи в залі, придивляється до кожної людини, яка прийшла, щоб ніхто нічого собі не нашкодив і не зробив поганого. Це місце для багатьох має свою велику цінність, як для Петра, так і для тих, хто протягом уже десятиліть тренується в цьому тренажерному залі. Усі одне одного знають, під час розмови в кожного виникає своя думка, ніхто нікого ні в чому не засуджує, і всі кажуть, те, що вони думають, і ніхто нікого не соромиться. Ні хто, ні кому, нічого примусово не говорить, хтось мовчить і вислухає когось, без відповідей, а хтось зовсім погоджується, все, що він робить, так це киває головою. Кожен знаходить собі співрозмовника на різні теми, після тренувань у багатьох проводяться довгі бесіди на розмови, які їх хвилюють, а вони можуть бути про що завгодно, ніхто не відвертає увагу від співрозмовника, завжди до кінця дослуховує того, хто говорить, ставлячись до всього сказаного з повагою. Усі охочі, хто хоче з кимось поговорити підходить і розмовляє, далі йдуть тренуватися.