Як народжується сила
Передмова
Ця книга про тих, хто ніколи не здавався, хто завжди йшов уперед і щоразу, коли йому було важко, повторював такі слова: "Тримайся. Іди вперед. Не зупиняйся. Іди вперед через біль і страждання, ніколи не зупиняйся. Тримайся та йди вперед. Тільки так ти завжди будеш попереду".
Це ті, хто дійшов до кінця свого шляху, не зупинився. Як їм не було важко, вони дійшли до кінця. Були такі моменти, коли кожен хотів зупинитися, але він ішов далі через страждання, самотність, поразку, бідність, біль і сльози, і всі тримались до останнього.
Розділ 1
Ринг
Ринг – це єдине місце, де має бути зустріч двох спортсменів. Більше там нікого немає. Один спортсмен з одного боку, а інший – у протилежному кутку, і коли лунає гонг, тоді вони сходяться в центрі і показують свою майстерність, усе, що вміють. В очах жага до перемоги. Це шлях, щоб стати першим, здобути перемогу над суперником. Воля йти вперед, біль і жага перемагати, не здаватися, а продовжувати стояти на ногах від першого до останнього раунду. Кожен хоче перемогти, і кожен робить усе можливе для перемоги. Лише секунди вирішують, хто стане переможцем, і цей шлях – це шлях болю, страждання, мук і знесилення. Спортсменам не вистачає кисню, їм страшенно хочеться води, кожен чекає на гонг, а він прозвучить ще не скоро. Як же кожному хочеться пити, зупинитися або впасти. За кілька секунд втомлюється все тіло, ломить у руках, обидва спортсмени відчувають біль по всьому тілу. Вони залишаються на ногах через волю до перемоги. Боксери розбивають один одному обличчя, кров тече з ран, а вони продовжують стояти на ногах, борючись за право бути першим.
Боксери віддаляються один від одного, зближуються, наносять удари і знову відходять на якусь відстань. Не зупиняються ні на секунду, і кожна секунда довга й важка. Не легко боксувати на рингу, коли немає сил, щоб побачити, хто сильніший і хто кращий. Із кожним раундом, який минає, обидва роблять усе можливе, аби показати, чого вони навчилися протягом багатьох років відвідування залу для боксу, протягом усіх ночей і днів роботи над собою, виховуючи в собі характер і силу волі. Шлях перед боєм – завжди не легкий шлях, та на рингу він закінчується. У кожному раунді сходяться два спортсмени і далі продовжують битися за перемогу. І це не легка доля тих у боксі, хто працює в боксерському залі над собою щодня. Із двох спортсменів завжди залишається тільки один. Наприкінці останнього раунду після звучання гонгу хтось із двох підніме руку, а інший спортсмен стоятиме поруч біля судді й чутиме про перемогу свого суперника, приймаючи свою поразку, і тоді кожен дізнається, хто сильніший, а хто слабший. І не завжди бій закінчується останнім раундом. Він може бути закінчений у будь-яку секунду після першого гонгу. Дійти до останнього раунду не завжди легко і не всі це зможуть. Кожен раунд є випробуванням для двох, і ніхто не знає, коли закінчиться бій. Ніхто ніколи не знає заздалегідь результатів бою, для кожного поєдинок залишається напруженим і непередбачуваним. Той, хто врешті зміг пережити всі раунди, незважаючи на жахливий біль у всьому тілі, хто вистояв на ногах із страшенним болем у голові, не здався і тримався до останнього, підіймаючи з кожним гонгом перед собою руки, не завжди перемагає. І це найстрашніші моменти в бою – чути про свою поразку. Руки часто опускаються, не хочеться нічого. Від насилу переборюваної втоми є одне лише бажання – просто розвернутися й піти, але сила волі до перемоги тримає кожного на рингу. Завжди потрібно йти далі. Ступаючи крок за кроком вперед назустріч супернику, потрібно тримати перед собою руки і продовжувати боксувати. Ні перед чим не зупинятися, а йти до своєї перемоги. Захищатися, ухилятися, наносити удари у відповідь – ось він шлях боксера. І це все відбувається в одному раунді по кілька сотень разів, але один перемагає, а інший програє, хоча обидва боксують, віддаючи всі свої сили.
Коли закінчиться перший раунд, а він може бути не легким і бій триватиме усі дванадцять раундів, ніхто не знає. Як і те, скільки часу ще триватиме наступний раунд, чи буде він взагалі, чи хтось отримає травму, після якої потрібно зупинити бій. Бій ніколи не був передбачуваний, і на рингу в кожного своя, особлива доля. І невідомо, хто скільки пережив болю під час бою. Та й цього ніхто зі спортсменів не скаже. І завжди наприкінці поєдинку тільки один піднімає руку на знак перемоги, а інший програє. Кожен розуміє, який він довгий пройшов шлях, і до цього так само потрібно бути готовим.
Усі спортсмени йдуть уперед, проживаючи небезпечні моменти, ухиляючись від прямих і бокових ударів, наносячи удари у відповідь і далі продовжуючи боксувати, стоячи на ногах, дивлячись суперникові прямо в очі, очікуючи від нього поразки й результату всіх сил. Але коли приходить такий момент, цього ніхто не знає. Із самого початку бою ці моменти вже починають існувати в голові кожного. Попри всі труднощі завжди потрібно перемагати, а от хто переможе? Бокс цінний для тих, хто боксує, хто ставить на долю перемоги весь свій вільний час, важкі тренування і дає можливість показати себе і свій характер перед численною публікою, що дивиться на двох спортсменів. Бокс виховує силу волі та прагнення до перемоги. Цей вид спорту дає можливість тим, хто сильніший усередині, показати все, що він уміє, боксуючи з іншим боксером, розкриваючи перед усіма свій непереможний дух. Для глядачів ринг – це звичайне місце, огороджене канатами, на підлозі лежать м'які матраци, де двоє людей зустрічаються один з одним, щоб довести й показати всім, хто сильніший, а хто слабший. У той же час для боксерів це мистецтво, яке дає змогу кожному проявити свою майстерність, якої він навчався та виховував у собі впродовж усього спортивного життя і над якою працював щогодини, щодня, а подекуди й щоночі. Кожен готувався так, як він міг. Він усе віддавав для того, аби зайти за канати рингу й зустрітися з суперником. Під час перерви кожному надається можливість відпочити, подумати й відновити сили, але це відбувається протягом хвилини. Та найчастіше цього замало. Хочеться відпочити ще трохи, ще відновити сили, та часу більше немає. Усе йде за часом, і якщо не встиг нанести удар до гонгу, то вже не встиг. Новий гонг – і починається новий раунд, і все вже по-іншому. Два боксери стають на середину рингу, і бій триває, і кожна секунда може бути останньою. Обидва суперники бояться, але цього ніхто не показує, вони приховують свій страх за маскою "злого боксера", який не зупиняється ні перед якими ударами. Усе продовжується до того моменту, поки руки не опустяться, до того самого моменту, поки ще мозок щось може вирішувати, а ноги тримати. Боксер іде вперед. І коли немає вже жодних думок, тоді сила волі веде вперед, і тут вирішує час: якщо його багато, то сила волі кожного триматиметься стільки, скільки її є у спортсмена. Долаючи труднощі та біль по всьому тілу, воля до перемоги допомагає не зупинятися і йти до кінця.
Ринг – це хід бою і місце непередбачуваних подій, місце, де кожен розуміє, де він опинився і що на нього чекає попереду. А попереду може бути як перемога, так і поразка. Бій може бути легким, а може бути важким. Ніхто ніколи не знає, що буде попереду, тому боксер іде вперед із піднятими перед обличчям руками. На рингу неможливо передбачити, що відбуватиметься на середині між двома боксерами аж до випробування долі на удачу. Не всім доля посміхається, але продовжує вести невідомими секундами бою далі до завершення раунду. Якщо комусь на рингу під час бою доля не посміхається, то тоді бій швидко закінчується і з'являється один переможець. Перед початком бою кожен упевнений у своїй перемозі, але насправді ніхто нічого не знає і не може заздалегідь дати прогноз, хто переможе, а хто зазнає поразки, але кожен робитиме все можливе, щоб залишитися на рингу стоячи на ногах, щоб не впасти, а якщо впасти, то знову піднятися.
Боксер завжди б'ється до перемоги. Навіть якщо лежить на рингу, адже це теж бій – мати силу піднятися і продовжити бій. Боксери – це ті люди, які розуміють, що таке доля. Це ті люди, які знають про життя більше, ніж усі філософи, знають, як потрібно жити і йти до кінця, не зупинятися перед труднощами. Потрібно триматися і не опускати руки, посміхатися навіть тоді, коли важко, не хочеться йти вперед, а найбільше хочеться зупинитися і все кинути. Та вони завжди йдуть уперед до кінця, крок за кроком, ухиляючись від ударів та завдаючи у відповідь удар за ударом, терплячи стусани від супротивника.
Боксер знає, що таке небезпека, труднощі, біль, він із ним стикається щодня. Йому відомий той стан, коли нічого не хочеться, (інколи й жити), коли так важко на рингу. Часто після поразки боксери занурюються в себе і, відчуваючи всередині жахливий біль поразки, не хочуть ні з ким розмовляти, відмовляються від усього, щоб побути на самоті, а це може тривати декілька місяців, або просто хочуть зникнути з життя, стати невидимими для всіх і про все забути. Думки, які приходять під час поєдинку, різні, і з ними так само потрібно боротися, опановуючи себе і не піддаючись ні страху, ні болю. Справжній боксер знає, що таке бокс і бажання перемогти. Заради цього він терпить роками в тренувальному залі і під час поєдинку, сам собі зміцнює дух під час тренувань і поєдинків, створюючи самого себе таким, яким він хоче стати.
Боксер, який програв своїм думкам і самому собі, програє на рингу, без надії на перемогу. Він переступає канати і з гонгом іде боксувати, але, не володіючи собою, вже зазнає поразки і згодом програє, і так не лише на рингу, а й у самому житті. Бокс потрібно любити, щоб виходити на ринг і перемагати, а якщо немає любові, то немає перемоги. Найважчі хвилини життя – це хвилини, які боксер проводить готуючись до бою поза рингом. Ті найважчі хвилини потрібно пережити і не зупинитися, а піти далі. Все завжди залежить від самої людини, яка довгий час працювала над собою, займалася в спортивному залі й готувалася до поєдинку. Кожен розуміє, що це його шлях і його потрібно пройти від початку до кінця, і тільки тоді доля посміхнеться.