Невже ти нарешті знайшов казку у засніженій пилюці зламаних років?
Невже ти відкопав давню мрію з багнюки розтоптаних почуттів понівеченої брудом образ душі?
Невже ти повірив у щирість осмислених твоїм серцем беззмістовних фраз?
Невже ти натрапив на щастя, блукаючи у мегабайтах життєвого макросвіту?
Невже ти спіймав надію, повзучи навколішках зі зламаними крилами?
Невже ти побачив світло у мороку власних раптових думок, що ллються з підсвідомого розуміння реальності?
Реальності того, що думаючи про абсурдність життя, — ти подумки з Нею; що, намагаючись збагнути, який сьогодні день, — ти думаєш про Неї; що, пам'ятаючи донедавна англійською лише "I'm sick and tired" 1, ти пригадуєш якесь романтично-ліричне словосполучення " I love you..."
Невже ти знайшов Її? Серед мільйонів пихатих, зарозумілих, похмурих, спорожнілих і веселих очей. Серед тисяч натягнутих, фальшивих, підлабузницьких, жовтозубих і щирих посмішок. Серед безлічі злих, розумних, серйозних, безпам'ятних, розпухлих і дружелюбних облич.
ТИ ЗНАЙШОВ ЇЇ!!!
Але ти усвідомлюєш, що Її могло б не бути. Просто так.
Як не буває іноді коробки сірників у кишені; конспекту до семінару; хаосу в кімнаті і в душі; друзів, коли треба; ручки, щоб записати номер телефону на долоні; настрою, часу чи просто слів.
Життя іноді теж не буває. Немов не існуєш навіть, інертно чекаючи наступних проблем, депресійно споглядаючи на світ у стані якогось лякаюче— індиферентного спокою, на світ, що довкола тебе, на його персонажів, які такі кумедні і викликають у тебе глузливо жалібну посмішку; а ти зовні, немов "не від світу" цього, як Мауглі у диких джунглях чи Робінзон Крузо на безлюдному острові. Тобі нема до них справи, а їм до тебе — тим паче. І знов ти думаєш про Неї.
Ти усвідомлюєш, що і тебе могло б не бути.
Як не буває гвинтика у голові; щастя у житті; улюбленої пісні по радіо; місця, куди піти; потяга у потрібному напрямку; автобуса, коли спізнюєшся; мети у житті; цікавого фільму по ТБ; грошей чи совісті.
Як не буває бажання щось робити, кудись іти, когось бачити, терпіти все це, when you are just engaged in busily doing nothing, lying on the sofa with your feet up, dawdling away the time.2
Але Вона є і Ти є. Так просто, немов так і має бути.
Отже, ти все таки знайшов своє щастя, бо щасливий, що ви РАЗОМ, що ви вдвох насолоджуєтесь божевільно смачним напоєм солодкої спокуси із сонячних трав із присмаком медового кохання і розпечених у вогні бажання зоре незрівнянних мрій.
Чи цього теж не буває?!
1 Мені все це в печінках сидить; мені все це остогидло.
2 Коли ти просто дуже зайнятий тим, що нічого не робиш, лежачи на дивані з задертими вгору ногами, марно розтрачуючи свій час.