Мої слова розсипалися в прах,
Я прагну знов летіти і кричати:
"Я — воля, я — весна, я — птах..." О жах, —
Я впала знову в темряві на дах.
Це крах!
Я загубила стежки, щоб шукати,
Вино ковтнуло згорблену печаль.
Я вигнала кохання вчора з хати —
Солодкий присмак стер мою емаль.
Мене лікує не дантист — скрипаль,
А жаль!
Я так хотіла знов плекати квіти,
В твоїх долонях бачити зірки.
Життя моє! Дозволь тебе любити!
Зашити щастям зроблені дірки!