Юрій Яновський — Шаланда в морі (характеристика та аналіз героїв твору)

Аналіз твору

Половчиха. Письменник зосереджує увагу на внутрішньому стані Половчихи, передає його укрупненими, лаконічними мазками: "…її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей"; "вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі – висока й сувора, їй здавалося, що вона – маяк невгасимої сили". Жінка чекала на чоловіка навіть тоді, коли усі покинули берег, впевнені, що Мусій потонув.

Цитати: "Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі…", "Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду, її серце обдував трамонтан, її серце ладне було вискочити з грудей, а з моря йшли холод та гуркіт, море зажерливо ревло, схопивши її Мусія.", "Вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі — висока й сувора, їй здавалося, що вона — маяк невгасимої сили.", "Стара Половчиха не зводила з них очей, її серце було з шаландою… На березі виріс натовп, осторонь стояла стара степовичка Половчиха, вона мужньо дивилася на боротьбу її чоловіка…", "І всі пішли від моря, а стара Половчиха залишилася стояти на березі, висока та сувора, як у пісні.", "Вона справляла жалобу, трамонтан обдував її, мов кам'яну…", "Половчиха подумала за своє дівоцтво, дівування в Очакові, хазяї трамбаків сваталися до неї, а що вже шаланд, баркасів, моторок, яхт! Вона була доброго рибальського роду, доброї степової крові, її взяв за себе Мусій Половець — дофінівський рибалка, непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову.", "…мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі.", "Половчиха стала чекати шаланди, щоб зберегти артільне добро", "Половчиха дивилася та боялася роздивитися, їй хотілося крикнути й покликати свого Мусієчка, хвиля била її по ногах, крига черкала по литках, шаланда вже зовсім була близько.", "Половчиха хотіла витягти посуду, а потім тужити коло чоловіка".

Мусій Половець. Голова рибальської артілі, який під час шторму ризикував власним життям, щоб врятувати шаланду. Навіть коли по Мусія приплив Чубенко, той проганяв рибалку, а потім сховався під шаланду, щоб доправити її до берега. Мусій Половець – прекрасний зовнішньо й внутрішньо. Це – сильна, вольова, загартована фізично людина. Він наділений найблагороднішими рисами характеру: сміливістю, людяністю, мудрістю й працьовитістю.

Цитати: "…голова артілі Мусій Половець, він нам за шаланди голови поодриває, коли живий випливе", "…Мусій Половець, він чимало пожив на світі, од нього зла не бачила, був справний рибалка на Чорному морі під Одесою, і чи завжди так буває, що молоде випливає, а старе гине.", "Наша артіль бідна, — сказав старий, — і кидати шаланду в морі не годиться. Я — голова артілі, то мусив і рятувати…", "Старий Половець став на мілкому з чоботом у руці й викинув чобіт на берег та почав поратися коло шаланди. Половчиха заходилась йому допомагати…", "І подружжя Половців пішло до домівки. Вони йшли, преніжно обнявшись…".

Чубенко. Рибалка з Мусієвої шаланди, якого врятував рибалка-велетень.

Цитати: "Він весь задубів, у ньому лише калатало гаряче живе серце, його підхопили під руки, — "товариші, — сказав Чубенко через силу, — я плачу за героєм революції, що визволив мене з французької плавучої тюрми".", Мусій про Чубенка: "…а Чубенко, мабуть, доплив добре, здоровий і завзятий, ніяк не хотів плисти без мене, аж поки я не пірнув під перекинуту шаланду, а він усе гукає та все пірнає, шукаючи мене.".

Рибалка-велетень. Врятував Чубенка.

Цитати: "Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя і вихилив склянку спирту, поліз у воду, одразу став синій, а на березі розмотували кінець, і велетень плив назустріч людині в морі. Його била крига, та він виплив на чисте, за ним волочилася мотузка, а людина вже зовсім конала серед хвиль...",

У новелі згадується про Івана – єдиного вцілілого нащадка Мусія та Марії Половців. Всього у батьків було 5 синів: Оверко, Панас, Іван, Андрій і Сашко. Мати найбільше любила Панаса.

Аналіз інших творів Юрія Яновського: