Юрій Яновський — Шаланда в морі (аналіз твору)

Жанр. Новела, яка входить до роману "Вершники", який складається з 8 самостійних новел.

Час виходу друком. 1935 рік.

Автор. Юрій Яновський (1902-1954) – український письменник та поет.

Тема. Зображення ситуації на межі життя і смерті – під час шторму рибалка, який тоне, намагається врятувати своє судно.

Ідея. Оспівування сімейних взаємин, родинних святинь, поетизація загальнолюдських цінностей: спадкоємності традицій і звичаїв, вірності, духовної сили.

Проблеми. Сім'я; рід; честь; батьківщина; головні істини; подружжя; життя і смерть.

Композиція і сюжет твору

Художній час і простір новели обмежений – дія відбувається в короткому часі, на конкретному просторі – у морі й на його березі. Сюжет простий, але досить напружений. Мусій Половець змагається з крижаними хвилями, але намагається врятувати не себе, а артільну шаланду (обов'язок, відповідальність перед громадою керують його вчинком). З берега його майже не видно, допомогти товаришеві ніяк. Друзі-рибалки вже не вірять у його щасливе повернення. На березі залишається лише вірна дружина Мусія. Автор короткими, але красномовними фразами передає цю непросту, напружену ситуацію: "…одежа на ній віялась, мов на кам'яній, вона була висока та сувора, як у пісні". Так точно дібраною лексикою підкреслено несхитність жінки вистояти до переможного кінця. Тому вона з надією дивиться на море, згадує своє життя з Мусієм, своїх синів. Раптом з'являється шаланда, і Половчиха "дивилася та боялася роздивитися" — так автор передає її внутрішнє хвилювання. У композиції новели це кульмінаційний, вирішальний момент, адже невідомо, чи є там, біля шаланди, її Мусій.

Емоції, переживання героїні рухають сюжет. Тобто емоційне, ліричне начало виконує у творі чи не найосновнішу роль, воно наближує новелу до жанру героїчної поеми, бо тут оспівано негучний, повсякденний героїзм звичайних людей. І герой тут не лише жінка, стійка й вірна своїй родині, а також її чоловік, який, ризикуючи життям, кинувся рятувати громадське добро. Під пером романтика вони – особливі, красиві у своїх вчинках і діях, у своїй життєвій позиції, хоча вибір кожного з них (рятувати й чекати) – зрозумілий і природний, як і всі загальнолюдські цінності.

Експозиція. На море наближався шторм, а на березі стояла стара Половчиха. Насувався туман, холод проймав до кісток, засвітився одеський маяк. Половчиха виглядає чоловіка і його шаланду та мовчки голосить.

Зав'язка. У морі показалася шаланда, яка билася зі штормом.

Розвиток дії. Інші рибалки не мають змоги допомогти Мусієві, який плив на крижаних хвилях. Один велетень-рибалка, застрахувавшись довгою мотузкою, кинувся у море до людини, яка борсалась на хвилях. Він врятував Чубенка, той сказав, що Мусій щез у морі. Всі розійшлися додому, а стара Половчиха залишилася стояти на березі. Жінка згадувала все своє життя, своїх синів.

Кульмінація. Раптом Половчиха побачила шаланду і тіло Мусія, і тоді до неї озвався голос. Вона скрикнула, бо то був голос її чоловіка, голос стомлений і рідний.

Розв'язка. Старий Мусій розповів, що не хотів кидати шаланду в морі. Він почав поратися коло шаланди. Половчиха заходилась йому допомагати, згодом подружжя Половців пішло до домівки.