У новелі кількома штрихами розкривається образ Половчихи і як люблячої матері. Народила вона п'ять синів, виростила, і хоч не всі стали на правильну путь, усіх любить матір: і ледащого Андрія, який вдався у дядька Сидора, і Панаса, що "привозив матері контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк" (він найдорожчим був матері, бо важко його народжувала), й артиста Оверка, й Сашка, й Івана, який "працює на заводі і робить революцію". Передчуває материнська душа смерть синів і болить за ними. Видатний письменник, романтик Юрій Яновський талановито, усебічно змалював образ жінки, її внутрішній світ, її сильну душу і непохитну любов. Образу старої Половчихи надав він величності й романтичної піднесеності, через що новела сприймається як дума про горе жінки, як гімн її витривалості, вірності й вічної любові.