Завантаження
Клим Поліщук, "Непрошені гості"
(З хроніки одного села)
І
Тільки настала весна, як зразу ж і клопоти повстали. Скрізь і всюди тільки й мови:
— Біда!.. Чим-то сіяти та орати?!.
І ніхто нічого не міг сказати. Без усяких розмов знали всі, що нема чим не тільки що сіяти та орати, але й себе прогодувати...
Замислено дивилися на чорні руїни панського двору й мовчки думали про себе:
—Таке багатство було!..
І з усього того тільки один журавель коло криниці цілий зостався, а все інше ще позаторік поділили між собою...