Завантаження
Анатолій Власюк, "Тринадцятий"
Іванові СМЕРЕЧАКУ
1
Все мало вирішитися завтра. Я розумів, що так далі тривати не може. Моє життя розділилося: до того, що було, і що буде. Я сам повинен був різати по-живому. Якби ж то було боляче лише мені. Я відчував, що завдам болю й іншим. Насамперед Оксані. Ми прожили разом п'ятнадцять років. Ні, в грудні вже буде шістнадцять.
Я мало не проґавив свою зупинку. Ці думки доведуть мене до божевілля. Або потраплю під колеса машини, бо, здається, не бачу нічого навколо...