Майбутній апостол Петро на Його запрошення теж став на воду, але злякавшись, тут же провалився і ледь не втонув. "Маловірний" – сказав Петру на те Христос.
[298] Стелазь – монета.
[299] Багатишт – багатій.
[300] Твар (тварець) – первинне значення цього слова не мало сучасного негативного змісту й означало просто "створіння".
[301] Заруб – літописний давньоруський город над Дніпром на місці колишнього села Зарубинці Канівського району Черкаської області.
[302] Вручій – літописний город, нині місто Овруч в Житомирській області.
[303] Ісусова молитва – "Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного!
[304] Волосяниця – довга сорочка з верблюжого волосу або овечої шерсті, яка одягалась християнськими аскетами прямо на голе тіло.
[305] Вериги – ланцюги, пластини тощо, котрі аскети носили на голому тілі, часом пронизуючи ними тіло чи шкіру з метою смирення плоті.
[306] Ігумен – духовне звання настоятеля православного монастиря.
[307] Рясофор (той, що носить рясу) – перший ступінь чернецтва; чернець, що заслужив носити рясу, проте ще не змінив свого мирського імені й дав лише обітницю послуху.
[308] Вретище – тут: дрантя, лахміття.
[309] Ростислав Рюрикович (1172 – 1218) – літописний руський князь. 1204 року посаджений на великокняжий київський стіл галицько-волинським князем Романом Мстиславичем замість Ростиславового батька Рюрика, примусово постриженого в чернецтво. Після смерті Романа в 1205 році усунений з престолу батьком, що вийшов із монастиря.
[310] Удоль (юдоль) – тяготи життєвого шляху з його турботами і труднощами.
[311] Монастир Святого Маманта – монастир в Константинополі, котрий починаючи з Х століття традиційно слугував руським купцям, послам та прочанам постоялим двором.
[312] Домаживець – тут: домосид, той, хто вдома живе.
[313] Фенікс – чарівний птах, що кожні 500 років начебто прилітав з Аравії до Стародавнього Єгипту. Коли відчував, що надходить смерть, будував гніздо на верхівці пальми, де його спалювало сонце. Потім він відроджувався.
[314] Вугляр – ремісник, що займався випалюванням деревного вугілля для ковальських та інших потреб.
[315] Верв – сукупність слов'янських поселень одного роду в дохристиянський період; коли в одному городищі ставало затісно і не вистачало на всіх лісу для підсіки чи полювання, частина роду, кілька сімей, виходили і закладали нове городище, не втрачаючи при цьому родинних стосунків. Зазвичай верв, або "гніздо", нараховувала до півдесятка окремих поселень та мала чіткі межі своєї території, освячені звичаєвим правом. За часів феодальної роздробленості одна чи кілька верв утворювали волость – адміністративну одиницю окремого князівства на чолі з управителем: боярином чи княжим посадником. Територія верви, як володінь одного роду, була неподільною аж до утворення Речі Посполитої.
[316] Антагоніст (від дав.-гр. ανταγωνισμός — "суперечка, боротьба") – тут: суперник в дебатах.
[317] Мерт – спочатку слово означало "смертний", пізніше – "простолюдин". Від нього походить більш пізнє слово "смерд" – землероб. Тут Кришень вживає його саме в початковому значенні.
[318] Літо Господнє або церковне новоліття – тут: день, коли Христос прочитав у Назаретській синагозі пророцтво Ісаї "Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити вбогим, і послав Мене зцілювати зламаних серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити літа Господнього благоприємне". В цьому уривку візантійці бачили вказівку на святкування дня настання нового річного періоду, а благочестиве передання говорило, що описані події відбулися саме 1 вересня.
[319] Рюєнь – дев'ятий місяць річного кола давніх слов'ян.
[320] Аугустус (від імені римського імператора Августа) – восьмий місяць юліанського календаря, котрим користувались у Візантійській імперії.
[321] Літургія – слово має два значення: 1) функція (з давньогрецької); 2) в християнстві богослужіння з принесенням Святих Дарів. В даному випадку мається на увазі перший варіант.
[322] Естетикос (αἰσθητικός) – розумна чуттєвість, почуття краси (грец).
[323] Монотеїзм – віра в єдиного Бога, єдинобожжя.
[324] Ойкумена, екумена (дав.-гр. οἰκουμένη) – освоєна людством частина світу. В часи Візантіїї під людством розумілись християнські держави.
[325] Злидні – маленькі зловредні духи, що поселяються в житлах нещасних людей.
[326] Блаженний Августин – Аврелій Августин Іпонійський, християнський теолог і церковний діяч V століття н.е.
[327] μηχανή (механе) – машина, механізм (грец.)
[328] Метафізика (грец. Τά μετά τά φυσικά : "те, що понад фізикою") – тут: вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і початок буття (існування світу).
[329] 1205 рік н.е.
[330] Ланіта (давньорус.) – щока.
[331] Навікуларій – судновласник.
[332] Хорс – язичницька назва Місяця, його божественна іпостась, що відала врожаєм і вдалим чи невдалим початком будь-яких справ.
[333] Буки (стцерк.-слов. букы < прасл. buky) – буква.
[334] Грамота (грец. γράμματα) – тут: письмо.
[335] П'ять на десять – п'ятнадцять.
[336] Листопад – так звався жовтень за давньослов'янським календарем.
[337] Ідол (грец. εἴδωλον) – дослівно: "таке зображення, якому вклоняються".
[338] Скоромна їжа (застар. скором, староцерк.-слов. скрамъ — жир, масло) — продовольчі продукти, до складу яких входить їжа від теплокровних тварин (птахів і ссавців).
[339] Треба – обряд жертвопринесення.
[340] Род (Сокіл-Род) – прабог давніх слов'ян, котрий за легендою створив світ.
[341] Кирилиця – алфавітна система письма, розроблена в ІХ столітті візантійськими святими Кирилом та Мефодієм.
[342] Плахта – тут: розколота навпіл колода приблизно метрової довжини підпиралась тоненьким патичком – сторожком з прив'язаною до нього приманкою. Коли звір намагався нею поживитись, сторожок падав і колода (плахта) своєю вагою вбивала звіра.
[343] Супружений – лук із натягненою на його кінці тятивою.
[344] Кибить – дерев'яна основа лука (без кістяних накладок на кінцях, за які кріпилася тятива).
[345] Слова Ісуса Христа, звернені до своїх учнів. Євангеліє від Матвія, вірш 10:16.
[346] Дажбог – бог сонця в давніх слов'ян.
[347] Перун – бог грому та блискавки.
[348] Хляби – за віруваннями давніх слов'ян отвори в небесній тверді.