В часи правління засновника Константинополя імператора Костянтина Великого християнство ще уживалося з язичництвом. Привезеній у Константинополь велетенській бронзовій статуї бога Сонця роботи самого Фідія за наказом Костянтина Великого відтяли голову й приробили нову – самого імператора, а потім статую позолотили. За іншою версією позолочена статуя імператора була дерев'яною.
[518] Оргія – тут: давньогрецька міра довжини, що коливалася від 1,85 до 2,10 метра (відповідник руського сажня)
[519] Форум – площа.
[520] Око всесвіту – одна з самоназв Константинополя.
[521] Ківорій – навіс, конструкція балдахіна над святим престолом.
[522] Потир – у християнстві літургійна чаша для освячення вина і прийняття причастя.
[523] Муза – тут: мозаїка; буквально "присвячене музам" від грецького μοΰσα — "муза".
[524] Фенгіт – мінерал із групи слюди.
[525] Ефес – тут: стародавнє місто на західному узбережжі Малої Азії.
[526] Апсида – термін з давньогрецької класичної архітектури, півкруглий виступ будівлі, перекритий замкненим напівсклепінням. В християнських храмах завжди служить місцем розташування вівтаря.
[527] Геліос – у давньогрецькій міфології бог Сонця, сонячного світла.
[528] Стадія (стадій) – стародавня міра довжини, вперше введена у Вавилоні, а потім перейнята греками: та відстань, котру людина здатна пройти звичайним кроком від появи над горизонтом першого променя сонця і до того моменту, коли на видноколі з'явиться увесь диск. Дорівнює приблизно 180 метрів.
[529] Вуколеон (Буколеон) – імператорський палац, що був розташований прямо біля морської стіни Константинополя і одним своїм фасадом виходив на Мармурове море.
[530] Великий палац – головна резиденція візантійських імператорів. Царських дітей, народжених в його порфірній залі, називали Порфірогенітами (Порфірородними, Багрянородними).
[531] Меси – головна вулиця Константинополя (дослівно – "Середня, Серединна"), що відігравала роль центрального проспекта міста; починалася від Милія і роздвоюючись, тягнулася однією частиною паралельно затоці Золотий Ріг до воріт Селімврія, а інша закінчувалась Золотими Ворітьми на південно-західній околиці ромейської столиці.
[532] Августеон – центральна, найбільша площа Константинополя.
[533] Ергастирія – реміснича майстерня.
[534] Хрисохої – золотих справ майстри.
[535] Мірепс – візантійський торговець спеціями, барвниками, лікарським зіллям тощо.
[536] Панігір – ярмарок, ринок, місце, де запасаються товарами, продовольством.
[537] Третій пагорб – Константинополь за римською ще традицією розташовувався на семи пагорбах і знову ж таки за нею поділявся на 14 районів (регіонів) та 322 квартали (гітонії).
[538] Макелларії – м'ясники.
[539] Вофри – оцінювачі коней.
[540] Фолл (фолліс) – мідна дрібна монета. В одному золотому соліді (номісмі) було 250 мідних фоллів.
[541] Кируларій – майстер по виготовленню свічок.
[542] Акведук (водогін) – споруда для подачі води у вигляді мосту чи естакади зі змонтованим нагорі водоводом у вигляді жолоба чи труби. Зазвичай застосовувся в місцях з горбистим ландшафтом або для переведення водогону через річки чи дороги (вулиці). Акведук Валента в Константинополі з'єднував Четвертий та Третій пагорби; один з наймонументальніших – заввишки 26 метрів, і єдиний на місці візантійської столиці, фрагмент якого зберігся до нашого часу.
[543] Константиніана – Константинопольська єпархія.
[544] Терапевтіс (з грец. – той, хто лікує) – лікар.
[545] Сосипатра – грецьке ім'я, дослівно означає "Яка рятує батька".
[546] Гінейка (грец.) – жінка, дружина.
[547] Систима – корпоративне об'єднання майстрів однієї професії.
[548] Літра – візантійська грошова одиниця. 1 літра = 72 номісми, або 322 грами золота.
[549] Маріан Аргир – (д/н–16.08.963); державний та військовий діяч Візантійської імперії, доместик схол Заходу (тобто командувач військовими силами західної частини імперії).
[550] Лев ІІІ Ісавр – візантійський імператор (717-741рр.), за правління якого почалося іконоборство.
[551] Модій – давньогрецька міра площі, приблизно 0,08 – 0,09 га.
[552] Семантрон – довга дошка з липи, клена, ясена або каштана, підвішена, або утримувана на плечі, в котру били дерев'яним молотком. Таким чином вона слугувала замість дзвонів, якими у середньовічній Візантії не користувались.
[553] Тагма – загін візантійської армії, що налічував від 200 до 400 воїнів.
[554] Тризнь – дизентерія.
[555] Борей – грецька назва північно-східного вітру.
[556] Епарх – містоначальник Константинополя.
[557] Вуллоти – клеймувальники вантажів і товарів.
[558] Парафаллассит – наглядач порту.
[559] Монастир святого Маманта (Мамаса, Мамонтія) – монастир, названий на честь християнського мученика Маманта.
[560] Воняніє (старослов'янське) – запах, аромат.
[561] Лепта – візантійська мідна грошова одиниця, дорівнювала 1 фоллові.
[562] Вігла – денна варта Константинополя.
[563] Доматіо (δωμάτιο) – кімната, приміщення.
[564] Уд – член тіла.
[565] Жлукто – тут: горло.
[566] Губи – гриби (давньоруське).
[567] Симодарій – лихвар у Візантії.
[568] Гіндукуш – гори на території сучасного Афганістану. Через них проходило одне з відгалужень Шовкового шляху.
[569] Аргалі (качкар, аркар) – гірський баран.
[570] Упруг – тут: четверта частина робочого дня (зазвичай орача).
[571] Терниця – примітивний пристрій для видалення здерев'янілих решток стебла льону, коноплі чи крапиви.
[572] Кужіль – очищене від костриці та вичісане рослинне волокно або овеча шерсть.
[573] Рюєн – вересень.
[574] Молодик – молодий місяць.
[575] Пружіє, пруги – сарана, шкідлива комаха, схожа на великого коника, котра здатна збиватися в гігантські зграї та завдавати непоправної шкоди сільськогосподарським угіддям, знищуючи на своєму шляху всю рослинність.
[576] Сож (давньоруське Ръжю, Съжю) – ріка в Білорусі, ліва притока Дніпра, на котрій нині стоїть обласний центр Гомель.
[577] Сновськ – нині смт Седнів Чернігівського району Чернігівської області.
[578] Гомій – літописний стольний город радимичів, нині – Гомель.
[579] Полудрабок – жердина, що слугує поздовжнім краєм настилу воза.
[580] Гнесь – грязь.
[581] Чепіги – руків'я плуга, сохи чи рала.
[582] Гайстер – лелека.
[583] Віно – плата за наречену, викуп.
[584] Соха – тут: міра площі, кількість ріллі, що її один ратай міг обробити сохою; дорівнювала приблизно 5,5 га.
[585] Тятива – тут: линва вгорі та внизу волокової сітки, за котру рибалки тягнуть своє знаряддя лову.
[586] Бирюк – вовк-одинак.
[587] Кречут – нині місто Кричев на сході Могильовської області Білорусі.
[588] Жемайти – середньовічне прибалтійське плем'я, що жило північніше Судови і згодом увійшло до етнічної групи литовців.
[589] Вальгалла – житло бога Одіна, де за його вибором спочивають після смерті звитяжні скандинавські воїни.
[590] Піщань – літописна річка, на котрій відбулася битва між військом князя Володимира й ополченням радимичів.
[591] Гоміюк – ручай, котрий впадає в Сож.