Підпалені дрова освітлювали поверхню води під час бою щук острогою.
[372] Лель – бог кохання у давніх слов'ян, зароджує в людських серцях почуття любові. Молодший син богині Лади.
[373] Кабиця – відкрита літня піч, що споруджувалася за потребою в дворі чи навіть у полі; часом вирізалася в материковому ґрунті, десь на схилі – для зручності; часом викладалася з глиняних вальків.
[374] Лучок – примітивне, у вигляді маленького лука, знаряддя для добування вогню тертям.
[375] Ляля – богиня весни у давніх слов'ян.
[376] Берегиня – назва "берегиня" походить від слова "берег", як первинного означення місця проживання духів води. Берегині та упирі лишилися від тих прадавніх часів, коли слов'яни ще не мали пантеону своїх богів, а сили природи в їхніх уявленнях мали тільки поділ на добрих та злих духів-істот.
[377] Крини – паростки водяних вологолюбивих рослин. Порівняймо зі словом криниця – оформлений людиною вихід підземного джерела.
[378] Вівчарик – маленький співочий птах з ніжним мелодійним співом.
[379] Колотівка – характерне для хвойних дерев розташування гілок на стовбурі чи окремій гілці на одній висоті. Кожна нова колотівка утворюється один раз на рік, навесні. По кількості колотівок визначають вік хвойного дерева.
[380] Суровець – алкогольний напій, квас на основі березового соку.
[381] Зачиняти тісто – вчиняти, тобто замішувати, починати над ним роботу.
[382] Наручі – тут: ритуальні, обрядові срібні, двостулкові браслети; прикрашалися гравійованим візерунком із символами води, землі, сонця, рослин, тварин та птахів.
[383] Кочет – тут: гніздо для кріплення весла на борту човна.
[384] Сніпород – літописний давньоруський город на лівому березі Сули неподалік її гирла.
[385] Подимне – вид податку в Давній Русі. Ним обкладалося кожне опалюване житло.
[386] Соха – міра площі, кількість ріллі, що її один ратай міг обробити сохою; дорівнювала приблизно 5,5 га.
[387] Свароже коло – річний цикл руху сузір'їв на нічному небосхилі; в дохристиянській Русі не існувало такого поняття, як рік. Річний цикл в сучасному розумінні фіксувався волхвами по місцезнаходженню небесних світил на нічному небі (Сварзі).
[388] Сварожини – свято бога неба Сварога: 1листопада за сучасним календарем (за вісім шестиденних тижнів до зимового сонцевороту – 24 грудня).
[389] Зюзя – бог зими у давніх слов'ян.
[390] Велесів день – тут: 6 грудня за сучасним календарем, святкувався за три шестиденних тижні перед Різдвом Божича (24 грудня).
[391] Посолонь – по ходу сонця.
[392] Дреговичі – слов'янське плем'я, котре жило на території сучасної Білорусії, на північ від Житомирської області України.
[393] Мітельник – те ж саме, що й ємець. Називався так тому, що окрім підрахунку данини, ще й сортував хутра по спеціальних мішках, котрі потім мітив.
[394] Дерева – тут: загальна назва древлянських земель.
[395] Становище – тут: неорганізоване в побутовому плані місце зупинки полюддя, звідки княжа адміністрація роз'їжджалася по окрузі, збираючи данину безпосередньо в навколишніх городищах. При княгині Ользі на зміну становищам прийшли погости.
[396] Посад – тут: відведене власником землі місце для поселення новоприбулих мігрантів, добровільних чи взятих у полон (походить від слова "посадити", тобто оселитися з чийогось дозволу або примусу).
[397] Мал – літописний древлянський князь, що в якості заручника разом зі своєю сім'єю був ув'язнений в Любечі ("Малк-любечанин" за літописом), батько Добрині та Малуші.
[398] Турів (Туров) – одне з літописних міст племені дреговичів, тепер місто районного підпорядкування в Житковичському районі Гомельської області Республіки Бєларусь.
[399] Минь – річкова риба, яка влітку веде малорухливий спосіб життя, при підвищенні температури води часто впадаючи в сплячку.
[400] Скалви – рівноплечні ваги.
[401] Чорнобог – бог темряви й зла, антипод Білобога.
[402] Стрічення – свято першої зустрічі Зими з Весною, 2 лютого за сучасним календарем: рівно половина часу від Різдва Божича до Великдня.
[403] Переволока – тут: волок; місце, де лодії по суші перетягували з однієї ріки в іншу. На смоленських землях їх знаходилося кілька: з Волги в Дніпро через Вазузу, з Дніпра в Десну через Угру, з Дніпра через Касплю в Ловать та з Західної Двини через Торопу в Ловать.
[404] Істьба – давньоруська назва опалюваного приміщення, звідси походить російське "ізба".
[405] Кружляння – інша назва зимового полюддя, маршрут якого умовно нагадував велетенське сплющене коло.
[406] Люблениця – коханка.
[407] Горючий камінь – бурштин.
[408] Ізгой – "Із гой" (дослівно – "із життя"): відщепенець, той хто добровільно, чи з примусу покинув свій рід, по суті – пішов із життя. Слово "гой" означає життя. Для порівняння: "гоїтися" – заживати. Побажання "Гой єси!" означає "Живи!"
[409] Гість – купець.
[410] Узи – кайдани.
[411] Німці – загальна назва іноземців на Русі, походить від слова "німий", тобто нездатний чітко та зрозуміло говорити.
[412]Узилище – тюрма.
[413] Витичів – літописний порт на Дніпрі нижче Києва.
[414] Оскол – київський князь Аскольд, підступно вбитий Олегом.
[415] Хведосева лимань – мова йде про Феодосіїв лиман у Константинополі, гавань для торгових суден, котра була відгороджена від моря кам'яними мурами з ворітьми.
[416] Козуб – плетена корзина.
[417] Не спи! – назва першого Дніпрового порогу часів Русі, пізніше – Кодацький.
[418] Сівер – тут: так плем'я полян називало сіверян.
[419] Ізок – червень. Кожен новий місяць мав свою назву, а його початок щороку змінювався, оскільки період обертання Місяця навколо Землі становить 29,5 діб (12,37 місячних періодів на повний календарний рік) і ціла кількість місячних періодів (99) вкладається у вісім років, а відтак і дати початку місяців співпадали лише один раз на вісім років, коливаючись приблизно в межах одного шестиденного тижня.
[420] Баба-птиця – пелікан.
[421] Супряжений – тут: лук з тятивою, готовий до стрільби.
[422] Вінець – 1) край щита.
[423] Мишастий – дика масть коня: корпус і голова сірого або попелястого кольору, ноги до колін, а також хвіст і грива темні до чорного, по спині темний ремінь.
[424] Ярість – несамовитість, нестримність (наприклад, про похіть).
[425] Укіть ( те ж, що й кітва) – якір.
[426]Упруг – тут: четверта частина робочого дня (зазвичай орача).
[427] Опанча – простий плащ у вигляді накидки.
[428] Сарацини – араби Близького Сходу.
[429] Маври – араби та бербери Північно-Західної Африки, що совідували іслам.
[430] Забора – ряд, пасмо каменів, що перетинають русло ріки, проте не все, залишаючи вільний прохід.
[431] Стелазь – монета.
[432] Дністрь – так на Русі звався Дністер.
[433] Месемврія – історична область на території нинішньої Болгарії (нині місто Несебр).
[434] Куріозі – шпигун, донощик.
[435] Отрок – до семи років дитина (детеськ), від семи до чотирнадцяти – отрок, після чотирнадцяти – юнак (уноша).
[436] Різуха – один з видів осоки, так звана осока гостра.
[437] Городня – тут: конструкція городської стіни, виконана для більшої стійкості частково у вигляді просторового зрубу, перекриття якого служило настилом для оборонців, а приміщення під ним використовувалися для господарських потреб (кліті), або для міцності стіни засипалися землею чи камінням.
[438] Свиль – дефект деревини, що полягає в спіральному розташуванні волокон.
[439] Морозбоїна – тріщина в дереві, що утворюється під час сильних морозів унаслідок замерзання деревних соків, що й призводить до розриву волокон.
[440] Ярило – весняна іпостась Дажбога (з 22 березня по 22 червня), запліднювач усього живого, здатного до розмноження.
[441] Зегзиця – зозуля.
[442] Мережа – велика рибальська сіть.
[443] Волок – маленька, лише в кілька метрів завдовжки, рибальська сіть
[444] Квок – снасть для підманювання сома; являє собою короткий вигнутий держак з маленькою пустотою на кінці, вдаряючи котрим по поверхні води, видобувають звуки, схожі на голосне булькання, котрі й привертають увагу сома.
[445] Тоня – місце постійного лову риби неводом на річці чи озері.
[446] Година – на Русі це слово слугувало синонімом сучасного "час".
[447] Горн, горно – 1) піч для випалювання керамічного посуду; 2) проста відкрита піч у кузні для нагрівання або плавлення металів.
[448] Жмак – тут: мотовило у вигляді туго зв'язаного на кінцях, недовгого пучка куги.
[449] Куга (ситняк) – водяна та болотяна рослина з круглим безлистим стеблом, дуже легким та пористим.