Використовувалися під час тривалих важких походів.
[524] Кордовський халіфат – середньовічна арабська держава на території сучасної Іспанії.
[525] Сакаліба – так на середньовічному Сході звали рабів; вважається, що звідси, власне, й походить саме слово "слов'яни".
[526] Сіне – одна з середньовічних назв Китаю.
[527] Базилея Ромайон – дослівно Царство Ромеїв (римлян). Самоназва тогочасної Візантії.
[528] Нікея – стародавнє візантійське місто в Малій Азії. Нині на його місці знаходиться турецьке місто Ізник.
[529] Щиж – спотворена назва Вщиж, нині населений пункт на березі Десни в Брянській області РФ.
[530] Пацинакити – грецька назва печенігів.
[531] Семисіс – візантійська золота монета, ½ номізми.
[532] Лікантроп – дослівно з грецької: вовколюдина, оборотень.
[533] Туреос – грецький великий круглий щит.
[534] Скута – тип щита, що використовувався у візантійській армії.
[535] Плефр – грецька одиниця довжини, рівна 100 ступням (футам) – приблизно 31 метр.
[536] Ступня – приблизно 30 см.
[537] Акітон – візантійський легкий спис.
[538] Узилище – в'язниця.
[539] Фулад – булат, особливий сорт виливної сталі.
[540] Правда – тут: звичаєве право.
[541] Дікастиріо – двір (з грецької).
[542] Гінейка – дружина, жінка (з грецької).
[543] Парик – візантійський селянин-орендар.
[544] Гекатонтарх – офіцерський титул візантійської армії, сотник.
[545] Декарх – молодший офіцерський чин у візантійській армії, командир десятка.
[546] Цекурі – сокира.
[547] Армаментон – візантійська майстерня з виготовлення зброї.
[548] Устя – тут: вхідний отвір піхов меча.
[549] Аколуф – командир палацової сторожі візантійського імператора.
[550] Номісма – золота монета Візантійської імперії вагою 4,5 грама. Імператор Никифор ІІ Фока, провівши першу в історії Візантії грошову реформу. зменшив вагу номісми до 4,13 грама, внаслідок чого нова монета отримала назву номісма тетартерон, тоді як дореформену стали звати номісма гістаменон.
[551] Спуск – поступове потоншення леза меча від його середини до ріжучого краю.
[552] Доместик схол – титул у Візантійській імперії, тут: головнокомандувач армії.
[553] Аназарб – середньовічна арабська прикордонна фортеця, що була взята візантійською армією в 962 році.
[554] Друнгарій – офіцерський титул візантійської армії, командир підрозділу (друнга) в 400 воїнів.
[555] Мерос – підрозділ візантійського ополчення кількістю 2400 чоловік (6 друнгів).
[556] Фема – адміністративна територіальна одиниця Візантійської імперії; також військовий підрозділ земського ополчення в 9600 чоловік (4 мероси), що його мала виставити за наказом імператора кожна фема.
[557] Каган – тут: титул правителя Хозарії.
[558] Мана – дочка богині зла Мари, бліда потвора з блискучими, божевільними очима, що заморочує людині розум, змушуючи робити все собі на шкоду.
[559] Втулка – трубчаста частина накінечника списа чи сулиці, в котрій закріплювалося оскепище (древко).
[560] Велика мати-Лосиха (Великий ківш) — сузір'я Великої Ведмедиці.