Коли на ній виростав ліс, що вже міг дати доволі поживного попелу, вона знову ставала підсікою.
[43] Живот – 1) нажите добро; 2) життя. Тут воно вжите в другому значенні.
[44] Рота – клятва.
[45] Котора – міжусобиця.
[46] Домаживець – тут: місцевий житель; той, хто живе вдома.
[47] Курове – кури.
[48] Вия – шия.
[49] Саков – давньоруський полянський город, знаходився в 30 верстах на південь від Києва, на лівому березі Дніпра.
[50] Вальгалла – житло скандинавського бога Одіна, де за його вибором спочивають після смерті звитяжні скандинавські воїни.
[51] Рюрик – легендарний літописний князь, засновник династії Рюриковичів, котрий, нібито, був першим Новгородським князем, хоча більшість істориків стверджують, що в часи Рюрика Новгорода ще не існувало.
[52] Пестун – тут: опікун малолітнього правителя, регент.
[53] Скотниця – скарбниця.
[54] Кодло – тут: зневажливо-фамільярна назва певного оточення.
[55] Кентинарій – міра ваги у Візантійській імперії, дорівнювала приблизно 32 кілограмам.
[56] Нарубав – тут: зібрав, мобілізував.
[57]Вручій (нині м. Овруч Житомирської області) – літописне місто, в якому після спалення княгинею Ольгою столиці древлян Іскоростеня знаходився адміністративний центр по управлінню землями древлянського племені.
[58] Робичич – тут: онук раба; робич – син роби, раба. Так зневажливо називали наймолодшого сина князя Святослава, зумисно підкреслюючи, що він є рабом у третьому поколінні.
[59] Свейнальдсони – сини Свейнальда.
[60] Почет – особи, що супроводжують князя, в тому числі його охорона.
[61] М'яка рухлядь – хутра.
[62] Гніздо (верв) – сукупність поселень на землях одного роду, утворювалося внаслідок розселення в результаті збільшення чисельності жителів головного поселення.
[63] Порти (ногавиці) – штани.
[64] Паганин, паганист (дослівно паганистис; грец. παγανιστής) – язичник.
[65] Учта – має кілька значень: 1) бенкет на честь певної особи чи події; 2) пошана.
[66] Тарпан – дикий степовий кінь.
[67] Ковуї – одне з кочових племен, що належало до племінного союзу торків.
[68] Товар – тут: худоба, скот.
[69] Позорити – тут: роздивитися.
[70] Вщиж – нині населений пункт над Десною в Брянській області РФ, неподалік якого знаходилося велике язичницьке капище, залишки котрого досліджені археологами радянської доби.
[71] Радогощ – літописний давньоруський город, нині село в Комаричському районі Брянської області РФ.
[72] Рильськ – літописний давньоруський город, нині райцентр Курської області РФ.
[73] Взвить – вигода, бариш.
[74] Чеп – цеп, ланцюг.
[75] Оюн – в'юн, невеличка, схожа на змійку, вертлява рибка.
[76] Цеберко, цебро – дерев'яне відро.
[77] Облавок – борт човна, лодії.
[78] Скора – хутро, зазвичай невичинене.
[79] Ужище – корабельна линва, використовувалося для підйому вітрил, опускання якорів, швартування суден тощо.
[80] Купа – угода купівлі або позики. Саме від нього бере початок слово "купити".
[81] Туземець – буквально: житель тутешньої землі.
[82] Ра-ріка – Волга.
[83] Верея – тут: замок, перепона.
[84] Фрязькі землі – тут: територія нинішньої Італії.
[85] Лоскут – тут: вичинена товста шкіра вола. Йшов на виготовлення військових обладунків та щитів.
[86] Маздакізм – релігійно-філософське вчення, поширене в Ірані та сусідніх країнах в часи раннього середньовіччя, Назване по імені Маздака, сина Бамдада, котрий стояв на чолі цього вчення.
[87] Ітиль – східна середньовічна назва Волги, Ра-ріки.
[88] Ак-тюбе ( нині – Ахтуба), дослівно – білий пагорб: лівий рукав нижньої Волги, що починається за 537 км від місця її впадіння в Каспійське море.
[89] Джурджанське (Хозарське) море – одна з середньовічних назв Каспійського моря.
[90] Козари – так звали на Русі загони ратників, що їх на вимогу Хозарського каганату мали виставляти підвладні слов'янські племена.
[91] Данаїс – Дон.
[92] Тмуторокань (хозарська назва Тумен-Тархан, нині станиця Таманська, Кубань, РФ) – хозарське місто на Таманському півострові; після розгрому Святославом хозарського каганату перейшло у володіння київських князів.
[93] Саманідська держава – держава на території Середньої Азії, що була створена після розпаду Арабського халіфату Ісмаїлом Самані зі столицею в Бухарі; проіснувала з 875 по 999 рр. н.е.
[94] Василевс (Автократор) – імператорський титул у Візантії.
[95] Патрикій – один з найвищих візантійських титулів. Хоча назва його й походить від римського "патрицій", але якщо останній передавався від батька до сина, то титул "патрикій" у Візантії надавався виключно імператором і не був спадковим. В Х столітті ним нагороджувалися найвидатніші управителі фем (областей) та полководці.
[96] Роси – так візантійці називали народи Русі (на відміну від арабів, котрі звали їх русами).
[97] Паволока – шовкова тканина.
[98] Фофудія – різновид дорогоцінних тканин, можливо, з золотим шитвом – так званою сканною ниткою.
[99] Хевряза – тут: багато прикрашений пасок, ремінець.
[100] Родень – літописний давньоруський город біля устя ріки Рось, один із зброярських центрів Русі.
[101] Ладога – літописний город, нині село Волховського району Ленінградської області РФ.
[102] Ярл – голова общини у скандинавських племен, багатий землевласник, зазвичай володар фіорда й одного чи кількох суден-драккарів, на котрих найняті ним воїни-вікінги вирушали в морські походи.
[103] Фіорд – довга та вузька морська затока, яка тягнеться далеко вглиб узбережжя. Фіорди були пристанищем скандинавських феодалів – ярлів, котрі тримали в них свої драккари, кораблі, на яких вікінги вчиняли свої набіги.
[104] Устави – розпорядження князя, що діяли тривалий час і регулювали різноманітні питання адміністративного, податкового, митного, цивільного, сімейного чи кримінального права.
[105] Урок – наперед встановлений князем розмір данини з того чи іншого населеного пункту або території.
[106] Вира – штраф за різного роду провини, що накладався на окремих людей та поселення княжою адміністрацією.
[107] Татьба – розбій, інший кримінальний злочин.
[108] Погост – укріплене військове поселення княжої адміністрації для збору данини та нагляду за порядком на підвладних землях. Саме в погостах зупинялося щорічне княже полюддя; сюди заздалегідь звозилася данина з окремих поселень, тут вівся її облік з подальшим збереженням.
[109] Коромола, крамола – бунт, повстання.
[110] Сварга – тут: небо, як місцезнаходження Сварога, котрий і втримує його, аби воно не впало на землю.
[111] Мценеськ – давньоруський город на річці Мцена, тепер місто Мценськ Орловської області РФ.
[112] Поляни західні – тут мається на увазі та частина полянського племені, що проживала на території сучасної Великопольщі.