Весілля належить до найдавніших культових обрядів, коли єдналися Небо і Земля.
[167] Волок, волокове вікно – проріз для світла в дерев'яній стіні, котрий закривався волоком – дощечкою, що ходила в пазах.
[168] Мильня – тут: та частина лазні, в котрій парились та милися, проте слід враховувати, що в ті часи це робилося без мила.
[169] Ярість – несамовитість, нестримність (наприклад, про похіть).
[170] Домовик – дух рідної домівки, що жив із сім'єю, оберігав господарство та попереджав господарів про лихо.
[171] Водима – дружина, подружжя: жона, котру муж веде за собою по життю.
[172] Варанги – так у Візантії називали варягів.
[173] Руга – тут: щомісячна плата.
[174] Номісма – золота монета Візантійської імперії вагою 4,5 грама. Імператор Никифор ІІ Фока, провівши першу в історії Візантії грошову реформу. зменшив вагу номісми до 4,13 грама, внаслідок чого нова монета отримала назву номісма тетартерон, тоді як дореформену стали звати номісма гістаменон.
[175] Буколеон – палац імператора Візантії.
[176] Терми – громадський заклад для миття та водних процедур, лазня римського типу.
[177] Декарх – молодший офіцерський чин у візантійській армії, командир десятка.
[178] Банд – тут: кінний підрозділ візантійської армії.
[179] Трапезити – легка кіннота Візантійської армії.
[180] Клісури – проходи в горах.
[181] Ескувіти – кінний загін імператорської гвардії.
[182] Головник – вбивця.
[183] Логофет преторію – чиновник у Візантійській імперії, котрий слідкував за порядком у Константинополі, виконував судово-поліцейські функції (сучасною мовою – префект).
[184] Форум Вола – одна з площ на Меси – центральній вулиці Константинополя, де стояла привезена з Пергама бронзова пустотіла голова вола, в якій живцем спалювали небезпечних злочинців.
[185] Бродники – населення нижньої течії Дніпра, Подунав'я, азовського узбережжя і пониззя Дону в Х-ХІІІ століттях, що мало східнослов'янське походження.
[186] Кентуріон – начальник військового підрозділу, що забезпечував порядок у Константинополі.
[187] Брадва – болгарська бойова сокира з широким лезом, дослівно – "бородата сокира".
[188] Клов – літописна річка на території сучасного Києва.
3 Русалчин Великдень (Русалії) – святковий тиждень з 6 по 12 травня, восьмий за ліком після Великодня, присвячений поминанням померлих предків та молінням про дощ.
[190] Кила – грижа.
[191] Закуп – той, хто взяв гроші в борг із зобов'язанням відпрацювати свій борг в установлений термін на певних роботах.
[192] Дихавиця – астма.
[193] Вороніж, Воронжен – нині селище в Шостинському районі Сумської області.
[194] Закомелиста деревина – дерево з товстою нижньою частиною, товщина якої звужується до верху занадто швидко.
[195] Свиль – дефект деревини, при якому її волокна не прямі, а закручені по спіралі.
[196] Морозбоїни – тріщини в деревині, що утворилися внаслідок сильних морозів.
[197] Зиждити – зводити, будувати.
[198] Горниця – верхній поверх у давньоруському житлі, зазвичай використовувався як спальня, спочатку – лише теплої пори року.
[199] Хитрість, хитрець – тут: таємні знання та вміння, людина, що ними володіє: майстер, ремісник.
[200] Косящате віконце – віконний проріз у дерев'яній стіні, по краях котрого колоди були стесані так, щоб у приміщення потрапляло більше світла.
[201] Косоур – конструктивний несучий елемент сходів: дві похилі балки, в котрі врубаються східці.
[202] Полба – дике просо.
[203] ...Сікут ет нос дімісімус дебіторібус ностріс – "як ми пробачаємо винуватцям нашим" – слова молитви "Отче наш" на латинській мові.
[204] Огузи – союз двадцяти чотирьох тюркомовних племен, предки теперішніх туркменів та казахів.
2Додурга, япарли, каркин – самоназви напівосідлих огузьких племен, що на той час мешкали в Каракумах між Бухарою та Мервом, займаючись скотарством і примітивним землеробством.
[206] Кумган – мідний глечик, в котрому приготовляли чайний напій.
[207] Ак-чай – білий чай, варився з додаванням до плиткового чаю масла, молока, перцю та прянощів.
[208] Пилав – плов.
[209] Пардус – так звався не лише азійський гепард, але й леопард та сніговий барс, котрі на той час були поширені на Кавказі.
[210] Окс – древня назва Аму-дар'ї.
[211] Дудак – дрофа, великий степовий птах.
[212] Рябок – невеликий птах, розміром з голуба, що мешкає в степах та пустелях.
[213] Арвана – порода огузьких (туркменських) одногорбих верблюдів.
[214] Хорасан – історична область на північному сході Іраку, що включала в себе і частину території нинішнього Туркменістану.
[215] Хини, країна хинів – Китай.
[216] Зороастризм ( від імені пророка Зороастра або Заратуштри) – релігія, що була поширена в давнину в країнах Близького і Середнього Сходу, в основі якої – ідея вічної боротьби добра і зла.
[217] Нехай захистять нас від ворога Мазда та Спента Армайті... – слова зороастрійської молитви.
[218] Хімл – в'юк, поклажа на верблюді, вагою до 150 кг.
[219] Стадія (стадій) – стародавня міра довжини, вперше введена у Вавилоні, а потім перейнята греками: та відстань, котру людина здатна пройти звичайним кроком від появи над горизонтом першого променя сонця і до того моменту, коли на видноколі з'явиться увесь диск. Дорівнює приблизно 180 метрів.
[220] Умбон – металева кругла опукла накладка в центрі щита, котра захищала руку воїна.
[221] Йомутські коні – древня порода, за назвою племені, що жило на території сучасного Туркменістану.
[222] Контос – довгий, майже чотирьохметровий візантійський спис.
[223] Бек (бей) – початково вождь роду в складі племені. В ієрархії тюркських народів другий після хана.
[224] Гулями – кінне військо на службі у бека.
[225] Клібаніон – короткий, до пояса, візантійський лускатий обладунок.
[226] Іхрам, шаль – велика хустина, що її мешканці пустелі використовують, як головний убір, захищаючись таким чином від сонця та піску.
[227] Стрибог – бог вітрів у Давній Русі.
[228] Див – надприродна істота, злий дух не лише в іранській та тюркській, але і в слов'янській міфологіях. Провісник лиха в зороастризмі.
[229] Герат – одне з головних міст Хорасану. Знаходився на Великому Шовковому шляху. Нині – центр однойменної провінції Афганістана.
[230] Сарбази – воїни-піхотинці, охоронці в огузькому язбулуці.
[231] Зіндан – тюрма на Середньому Сході.
[232] Муса – ісламський пророк, ототожнюється з біблійним пророком Мойсеєм.
[233] Клада – велика кількість дров для спалення покійника, або принесення пожертви, викладена на місці майбутньої могили переважно у вигляді житла.
[234] Сур'я – хмільний напій, вино із ягід без додавання дріжджів.