Виготовлялися зазвичай із природного шиферу, що у великій кількості видобувався біля літописного древлянського Вручія (зараз Овруч Житомирської області) і звідти розходилися від Новгорода до Дністра.
Прясло – тут: 1) ділянка стіни між двома стовпами з поземно вкладених колод на зразок зрубу. Застосування цієї будівельної схеми дозволяло робити дерев'яні стіни фортець вищими, порівняно з частоколом, а сам процес зведення робило легшим; 2) ланка горожі від стовпа до стовпа.
П'яст – кулак (порівняймо з сучасним словом "зап'ясток").
Р
Ра-ріка – Волга.
Радогощ – літописний давньоруський город, нині село в Комаричському районі Брянської області РФ.
Рамено – плече.
Реть – ліва притока Десни, річка на схід від Коропа.
Риб'ячий зуб – тут: моржове ікло.
Рильськ – літописний давньоруський город, нині райцентр Курської області РФ.
Рівнораменний криж – хрест з плечима рівної довжини.
Різана – срібна грошова одиниця на Русі. В одній гривні було п'ятдесят різаних. Одна різана дорівнювала вартості хутра двох білок.
Різуха – один з видів осоки, так звана осока гостра.
Ріпиця – покрита шерстю основа хвоста у деяких тварин.
Рісно – по-справжньому.
Робич – син роби, раба.
Род (Сокіл-Род) – прабог давніх слов'ян, котрий за легендою створив світ.
Родень – літописний давньоруський город біля устя ріки Рось, один із зброярських центрів Русі.
Рожаниці – помічниці бога Рода, напівжінки-напівлосихи, від котрих пішло усе живе на Землі: трави, дерева, риби, гади, птахи та звірі.
Рожен – мисливський спис, з котрим ходили на ведмедя, часом так звалася просто загострена палиця, або пішня. Звідси походить вислів "перти на рожен".
Розвор – тут: борт човна-однодеревки, довбанки. Назва походить від слова розвертати, розгортати: при виготовленні довбанки з круглої колоди, її борти вивертали назовні.
Розсупонюватися – тут: розв'язувати щось, послабляти.
Романі (від слова "римляни") – так візантійці (ромеї) називали латинян, тим самим, попри спільне походження назви, відділяючи їх від себе.
Роси – так візантійці називали народи Русі (на відміну від арабів, котрі звали їх русами).
Рота – клятва.
Рубай – тут: вправний фехтувальник на мечах, від слова "рубати".
Рубель – 1) товста, трохи вигнута неширока дошка з глибокими поперечними зарубками та руків'ям, загальною довжиною близько 70 см. Разом із качалкою циліндричної форми слугував для прасування випраних сувоїв полотна; 2) Досить товста жердина, що слугувала для укріплення копиці сіна на возі чи санях при перевезенні.
Руда – тут: кров.
Рукав – тут: те, що й протока; сформоване окреме русло ріки з усіма належними річковому руслу властивостями, спочатку відокремлюється від основного русла, а потім знову впадає в ту ж саму ріку нижче по течії.
Русальний тиждень (Русалії) – восьмий шестиденний тиждень після Великдня (весняного рівнодення), з 30 квітня по 5 травня за сучасним календарем, коли проводилися обрядові моління про дощ.
Ручник – основний молот майстра-коваля, вагою від 1 до 5 кг.
Рушак – дев'ятнадцятий день місячного циклу, котрий для будь-якої справи є надзвичайно несприятливим.
Рюєн – вересень.
С
Сажень – давньоруська міра довжини. Проста сажень дорівнює 1,76 м, махова – 2,13м, коса – 2,48м.
Саков – давньоруський полянський город, знаходився в 30 верстах на південь від Києва, на лівому березі Дніпра.
Саманідська держава – держава на території Середньої Азії, що була створена після розпаду Арабського халіфату Ісмаїлом Самані зі столицею в Бухарі; проіснувала з 875 по 999 рр. н.е.
Сап'ян – ретельно вичинена, тонка та м'яка фарбована козяча шкіра.
Сваволя – тут: не обмежена нічим влада. Дослівно може перекладатися, як "Воля неба (Сварги)", на котру ніхто із смертних права не має.
Сва з тя! – дослівно: Бог з тобою, будь з Богом! На санскриті – прадавній мові індоєвропейців слово "Сва" означає Небо, Бог. Від привітання "Сва з тя!" походить слово "свастя" або свастика.
Сварга – тут: небо, як місцезнаходження Сварога, котрий і втримує його, аби воно не впало на землю.
Сварог – бог неба в давніх слов'ян. Син Сокола-Рода, Сварог породив інших богів і з волі свого старого батька став керувати світом.
Сварогів день – 2 листопада за сучасним календарем.
Свароже коло – річний цикл руху сузір'їв на нічному небосхилі; в дохристиянській Русі не існувало такого поняття, як рік. Річний цикл в сучасному розумінні фіксувався волхвами по місцезнаходженню небесних світил на нічному небі (Сварзі).
Сварожини – свято бога неба Сварога: 1листопада за сучасним календарем (за вісім шестиденних тижнів до зимового сонцевороту – 24 грудня).
Сварожич – вогонь, назва походить від імені бога неба Сварога.
Свенельд – один з воєвод князя Святослава, варяг за походженням.
Свиль – дефект деревини, що полягає в спіральному розташуванні волокон.
Свитник – кравець, що шив свити.
Святки – цикл новорічних язичницьких свят тривалістю 12 днів: від зимового сонцестояння до Водосвяття.
Святої Софії церква – одна з перших київських церков, що була зведена з дерева ще за часів княгині Ольги й знаходилась неподалік більш пізніх Золотих воріт. Очевидно, була зруйнована Святославом та відбудована, ймовірно, за Ярополка.
Седмиця – семиденний (на відміну від дохристиянського, шестиденного) тиждень, введений на Русі з прийняттям християнства.
Семантрон – довга дошка з липи, клена, ясена або каштана, підвішена, або утримувана на плечі, в котру били дерев'яним молотком. Таким чином вона слугувала замість дзвонів, якими у середньовічній Візантії не користувались.
Семь (жіночого роду) – давньоруська назва ріки Сейм, лівої притоки Десни.
Сестринець – син сестри, племінник.
Сивер – тут: так плем'я полян називало сіверян.
Силенціарій ("охоронець тиші") – придворний служитель василевса, що відповідав за спокій і порядок у палацевих покоях, насамперед під час урочистих виходів імператора.
Симвасилевс – імператор-співправитель.
Симодарій – лихвар у Візантії.
Симфонія – тут: угода.
Синкліт – сенат, вища рада візантійської знаті. Іноді позиція синклітиків брала гору над думками василевса чи Патріарха.
Сирени – солодкоголосі птахи з людськими головами, що своїм співом заманюють людей в гиблі місця. Давньоруський відповідник – віщий птах сирин.
Сириця – тут: недублена шкіра, оброблена жировими матеріалами, які роблять її дуже еластичною та водночас міцною.
Сиродій – щойно видоєне молоко.
Систима – корпоративне об'єднання майстрів однієї професії.
Сифонофор (сифон) – спеціальний метальний пристрій у вигляді бронзової труби для стрільби грецьким вогнем.
Скалви – рівноплечні ваги.
Сканна нитка – золота або срібна нитка, котра перевивала кольорову шовкову.
Сквара – запах спалюваної плоті під час поховання або принесення жертви.
Скотник – тут: скарбник.
Скотниця – скарбниця.
Сливе – майже.
Сліпець – тварина, трохи більша від крота, що веде схожий з ним спосіб життя.
Смальта – кольорове, непрозоре. у вигляді кубиків чи платівок скло, застосовуване для виготовлення мозаїк.
Сніпород – літописний давньоруський город на лівому березі Сули неподалік її гирла.
Сновськ – нині смт Седнів Чернігівського району Чернігівської області.
Сож (давньоруське Ръжю, Съжю) – ріка в Бєларусі, ліва притока Дніпра, на котрій нині стоїть обласний центр Гомель. На протязі 20 км слугує природним кордоном між Україною та Республікою Бєларусь.
Сокіл-Род (Род) – прабог давніх слов'ян, творець світу, що зістарившись, передав свою владу Сварогові, богу неба.
Сосипатра – грецьке ім'я, дослівно означає "Яка рятує батька".
Соха – тут: міра площі, кількість ріллі, що її один ратай міг обробити сохою; дорівнювала приблизно 5,5 га. Слугувала одиницею виміру кількості посівів, які обкладалися даниною.
Спафарій (меченосець) – візантійський придворний титул третього класу згідно Тактиконів (візантійського табелю рангів).
Спуск – тут: ділянка потоншення леза меча від долу до ріжучого краю.
Ставлений мед – отриманий шляхом холодного природного бродіння з соком ягід: малини, брусниці, тощо з терміном бродіння від 10-15 до 35-40 років на відміну від вареного, котрий готувався й п'янив швидше: водний розчин меду заправлявся ячмінним або житнім солодом з додаванням запашних трав, таких, як звіробій, хміль, полин, чебрець і варився, як пиво.
Становище – тут: неорганізоване в побутовому плані місце зупинки полюддя, звідки княжа адміністрація роз'їжджалася по окрузі, збираючи данину безпосередньо в навколишніх городищах. При княгині Ользі на зміну становищам прийшли погости.
Стелазь – монета.
Стемма – вінець василевса.
Стихар – прямі, довгі шати з широкими рукавами (підрясник).
Стіл княжий – тут: трон, стілець.
Страва – жертовна поминальна їжа на могилі небіжчика під час поховання.
Стратиг – тут: намісник, правитель військово-адміністративного округу, а також комендант окремого міста чи фортеці.
Стрибог – бог вітрів у давніх слов'ян.
Стрибожичі – дослівно діти Стрибога; в залежності від напрямку кожен мав своє ім'я, на сьогодні втрачені для нас.
Стрий – дядько по батькові.
Стрижень – 1) ліва притока Десни, нині протікає на території села Вільне Коропської ОТГ Чернігівської області; 2) та частина річкового русла, що має найбільшу глибину, бистрина.
Стрілець – той, хто стріляє з лука, на відміну від лучника, майстра з виготовлення луків.
Стрічення – свято першої зустрічі Зими з Весною, 2 лютого за сучасним календарем: рівно половина часу від Різдва Божича до Великдня.
Стружіє – тут: древко стяга.
Струмінь бобра – густа смолоподібна речовина червоно-бурого кольору, знаходиться в двох мішечках довжиною 5-7 см нижче хвоста звіра.
Стугна – ріка на території сучасної Київської області, в описувані часи була межею між Полянською та Деревською землями.
Студене море – давньоруська назва Білого моря.
Сувири – давня самоназва сіверян.
Суд – бог людської долі.
Судерев – скупність лісового масиву, що належав родові.
Судовські землі – історична територія у Бузько-Німанському та Німансько-Наревському межиріччях, заселена балтськими племенами судова, злинців, даїнава, неманас під загальною літописною назвою "ятвяги", що вважаються предками сучасних литовців та прусів.
Сулиця – метальна військова та мисливська зброя на зразок списа, з накінечником меншого розміру та коротшим, ніж ратовище списа, древком.
Супряги – тут: пара волів, що працюють в одному ярмі.
Супряжений – тут: лук з тятивою, готовий до стрільби.
Супряжна підвода – запряжена парою волів.
Суровець – алкогольний напій, квас на основі березового соку.
Сур'я – хмільний напій, вино із ягід без додавання дріжджів.