Порівняймо: "гоїтися" – заживати (про рану), див. також "ізгой".
[91] Квас – тут: хмільний напій на бездріжджовій основі із житнього зерна або яблук чи груш.
[92] Пек – кровожерливий син Чорнобога та Мари, найстарший серед чортів.
[93] Матер – матір, мати на санскриті, прадавній мові індоєвропейських народів. Запозичене звідтислово ще й донині у вжитку на Сіверщині. "Ти чого матер не слухаєш?!" – чули ми в дитинстві.
[94] Кощуна – поетична роповідь про Богів, пращурів роду та язичницький світоустрій. Кощунствувати – співати кощуни (пізніше християнство вклало в це слово негативний зміст, небезпідставно вважаючи, що спів кощун, прославляючи язичницьких богів, є небезпечним для розповсюдження нової віри).
[95] Блазнь – помилка, огріх.
[96] Сварожич – так називали не лише тих богів, що були породжені Сварогом, але й вогонь, добутий за допомогою тертя, або кресала.
[97] Задниця – спадщина.
[98] Колодій – одна з назв Масниці.
[99] Родуниця – весняне свято давніх слов'ян, під час якого вшановувалися предки роду.
[100] Живот – тут: життя.
[101] Комолий – безрогий.
[102] Пуд – 16 кг.
[103] Перестріл – давньоруська міра довжини, що відповідала відстані, на якій стріла зберігала свою вбивчу силу, дорівнює приблизно 200-220 м.
[104] Ботало – тут: дзвінок, котрий вішали на шию коровам, щоб ті не згубилися в лісі
[105] Сва з тя! – дослівно: Бог з тобою, будь з Богом! На прадавній мові індоєвропейців – санскриті – слово "Сва" означає Небо, Бог. Від привітання "Сва з тя!" походить слово "свастя" або свастика.
[106] Бенедиктинці – католицький монаший орден, названий так по імені монаха, що започаткував основоположні принципи взаємовідносин між членами ордену.
[107] Прибутна вода – повінь.
[108] Смага – смажена страва.
[109] Рясна – жіноча прикраса у вигляді довгих декоративних ланцюжків зі срібла або золота, часом бісеру, що підвішувалися до обруча на голові.
[110] Крини – білі водяні лілеї.
[111] Ізмаїльтянин – мусульманин.
[112] Племенщина – уся сукупність землі, в даному разі пахотної, котрою володів рід.
[113] Тягло – робочий скот: воли, коні.
[114] Рядович – той, хто уклав ряд: наймит, орендар, винаймач.
[115] Живот – тут: нажите добро.
[116] Преслава – літописне місто в Болгарському царстві.
[117] Утиця – невеличкий дерев'яний ківш, руків'я котрого вирізьблене у формі голови та шиї качки.
[118] Соха — тут: міра площі, кількість ріллі, що її один ратай міг обробити сохою, дорівнювала приблизно 5,5 га.
[119] Супряги – два воли, запряжені в пару.
[120] Судерев – сукупний лісовий масив, що знаходився на землях роду.
[121] Богатишт – багач, багатій.
[122] Толока – дуже давній звичай суспільної допомоги тому, хто її потребує, в основному під час будівництва житла.
[123] Міх – мішок.
[124] Односічний меч – лезо якого, на зразок ножа, лише з однієї сторони.
[125] Каролінгський меч – виготовлений на території нинішньої Франції, що входила тоді до імперії династії Каролінгів. Каролінгські мечі на той час вважалися найкращими в світі.
[126] Гоголь – вид дикої качки, яка любить випинати груди.
[127] Акітон – візантійський легкий спис.
[128] Фйорд – вузька та звивиста морська затока в високих кам'янистих берегах, котрих так багато на скандинавському узбережжі Швеції, Данії та Норвегії. Служили пристанищем для варязьких ярлів – вождів вікінгів.
[129] Полабія – історична область в Німеччині, що розташована між річками Ельба (Лаба) та Одер.
[130] Кісся – дерев'яний держак коси.
[131] Правець – гостре захворювання, що суроводжується сильними спазмами.
[132] Канаші – щоки коня.
[133] Наволока – блудний.
[134] Оскепище – те саме, що й ратовище, древко списа.
[135] Борода сокири – виступ леза в бік руки.
[136] Бредокс – скандинавська бойова сокира з широким косим лезом та довгим, часом у зріст людини, топорищем.
[137] Шиферний – виготовлений зі шматка глинистого сланцю.
[138] Борзо – швидко.
[139] Божа муха – бджола.
[140] Чресла – стегна.
[141] Лічець – лікар.
[142] Прутень – чоловічий статевий орган.
[143] Розв'язуватись, розпустити шлюб – тут: розлучатись.
[144] Вайло – незграбна, неповоротка людина.
[145] Талалай – базікало, пустомеля.
[146] Злюб – шлюб.
[147] Безчадна, бештядна – безплідна.
[148] Знамуйся – тут: любуйся.
[149] Наузниця – чародійка, котра виготовляла обереги у вигляді вузликів, над якими промовляла заклинання.
[150] Усерязі – сережки.
[151] Шелегейда – тут: недолугий, легковажний.
[152] Ошитка (ручайник) – личинка комара-поденки, що нагадує гусінь з шістьма ніжками. Живе у воді і для захисту будує собі житло у вигляді трубочки, знаходячись в якому, пересувається по дну.
[153] Челядка – прислужниця.
[154] Усмар – кушнір, чинбар – ремісник, що займається вичинкою усми шкіри тварин бо скори (хутра).
[155] Очкур – пояс із мотузки чи шворки.
[156] Ланіти – щоки.
[157] Убрус – вишитий полотняний рушник, інколи – скатертина.
[158] Кросна – тут: дерев'яний ткацький верстат.
[159]Різана – дрібна срібна монета Давньої Русі; в одній гривні – п'ятдесят різаних. Вівця коштувала 3 різаних.
[160] Крада – тут: захисна огорожа сакрального змісту.
[161] Требище – місце, де проводилися треби – релігійні ритуальні обряди.
[162] Віно – плата батькам молодої, те ж, що й викуп.
[163] Динар – середньовічна золота монета Арабського халіфату вагою 4,5 грама, прототипом якої був золотий римський денарій.
[164] Черес – широкий шкіряний пояс з потайними кишенями для грошей.
[165] Коломазь – мазь на основі тваринного жиру для змащення коліс воза.
[166] Свайба – знайоме всім "весілля", походить від давньоарійського слова "Свах" – верхнє небо.