Мартович Лесь

Повні тексти творів

Винайдений рукопис про руський край

ВИНАЙДЕНИЙ РУКОПИС ПРО РУСЬКИЙ КРАЙ
Переднє слово
Недавно тому увінчалася праця філологів величавим успіхом: винайдено древній римський рукопис, котрий — безспірно — розповідає про наш край. Без сумніву, рукописів подібного змісту мусило бути більше, та вони, мабуть, погинули всі через те, що новітні народи не розуміли їх і мали ті дивовижні фантазії, котрими й на'ш рукопис грішить, за щось не гідного передання пам'яті нащадків...

Читати повністю →

Гарбата

ГАРБАТА
Присвята Мари Стрільбицькій
Під високим плотом, що відгороджував двірський сад від вулиці, стояли купкою хлопчики, й радилися:
— Ходім попри стайню,— радив Івась.
— А як бугай вибіжить? — сказав Петрусь.
Це найстарший, найбільший і найдужчий межи цими хлопцями. При забаві був завсіди за погонича, а решта хлопців за коней; але надто відважний не був. Як лучи-лась яка небезпека, то він перший утікав; але як при-йшлося видерти кому хліб абощо, то він і до того був перший...

Читати повністю →

Грішниця

— Я вже не перебуду цієї осені. Як спаде осіння мряка, то задушить мене. Правду мені вповіла баба Палагна. "Що як, — каже, — половина тебе всередині обірвалася, то шкода вже й надію мати. Ось-ось, — каже, — та й по тобі". Вірну мені правду сказала.
Я вмру восени, в саму хляпавку. Головонько бідна! Як ви мене ховатимете в таку розкаль?! Та то ніяк босої ноги витянути з болота, не то ще двигати деревище з грішним тілом.
Та й не знатиме жодне, коли я вмру; я то добре чую. Задушить мене вночі...

Читати повністю →

За межу

— Били-сте Иваниху? — запитав суддя Грицька, що стояв босий, з одною ногавицею підкоченою, в сардаці наопашки, з розкуйовданим чупром.
З чупру стриміло кілька стебел соломи. Як спав у стодолі, так рано на зорях устав і почимчикував до міста "на термін до права".
Намість Грицька відповіла Йваниха. Протиснулася чимборше поміж людей і доти не стала, доки не вдарилася ніжними пальцями до градуса, що на нім стояв судейський стіл:
— Бив, ой, бив мене, кілько сам хотів! Сапою...

Читати повністю →

Зле діло

Суддя Кривдунський, заговоривши при розправі ласкаво до Олени, глянув крадьки перелякано на адвоката й на свого писаря, чи вони випадком не взяли йому за зле ту ласкавість або чи не сміються з нього. Кривдунський, усупереч усім приписам і законам, уважав за нормальні відносини судді до мужички, щоби на неї насварити, накричати й казати її за двері викинути...

Читати повністю →

Квіт на п'ятку

КВІТ НА П'ЯТКУ
Завдяки заходам отця Альойзія вибрали громадяни виборцем Миколу Підпаленого. Отець Альойзій виповнив йому картку іменем українського кандидата та й вислав його в місто на вибори. Та не так із виборця був радий отець Альойзій, як із того, що все сталося так, як він наперед говорив.
Бо то так було (треба зачати з кінця):
Два тижні тому назад був у отця декана соборчик, і при тій нагоді обговорювали гості справу виборів...

Читати повністю →

Лумера

ЛУМЕРА
Посвята М. Павликові
І
Жав Іван Притика із своєю жінкою, Аницею, на попівськім лані за снопи. Сонце вже зайшло, а вони все не покидали роботу, бо ті, що жнуть за снопи, раді би ще хоч кілька снопів докинути. І в гадці собі не мають, що сьогодні лиш раз їли, як коли ті пани не зважають на ціну напитків, чи вони дешевші, чи дорожчі, але п'ють загалом, як уже розсмакують. По Аниці так не пізнати було, що вона змаргалася роботою, але зате Іван лиш зуби вишкірив...

Читати повністю →

Мужицька смерть

МУЖИЦЬКА СМЕРТЬ
І
Його називали Банатом, властиве ж ім'я його було Гриць. Банатом прозивали його тому, бо він служив при війську на Угорщині в Банаті і не раз розповідав про той свій побут у Банаті.
Був жонатий удруге з Калиною, тепер Грициха, що мала в одній нозі "роматизм" і без палиць не могла ходити.
Мав навичку щонеділі впитися.
Як упився, то забував зовсім, що жонатий: все мав себе за вдівця та й згадував першу небіжку...

Читати повністю →

Хитрий Панько

Присвята д-ру Лонгинові Озаркевичеві

Не досвіта, але таки ще вночі встав Панько. Вбув великі чоботи, надяг кожух, а легітимаційну карту й карту до голосування запхав у пазуху, аж геть на голе тіло. Вже дома боявся, щоби йому тих карт хто не видер.
Жінка дала йому півхліба ще й грінку сиру — на доказ, що сьогодні для Панька святочний день.
Бо Панько сьогодні перший раз у своїм житті виповнював уряд. Уже йому минуло святої неділі 62 роки, а він іще дотепер не був ніяким урядником у громаді...

Читати повністю →
Дивіться також
загрузка...