Лозоходець

Шеймас Гіні

З ліщини вирізав собі розсоху,
За ріжки, мовби за чепіги, взяв
І колом, колом все так колував,
Шукаючи признаки водотоку,

Напружений, але несквапний. Враз
Лоза сіпнулась, мов гадюче жало.
"Я тут!" — невидне джерело сказало
У спосіб, ще не збагнений для нас.

"Дай спробую!" — всі почали прохати.
Віддав розсішку: пробуй, півсела.
Але ж у них незрушною була...
За руки їхні взявсь — і сіп рогата!

Переклад Олександра Мокровольського