Стоїть на сцені, острахом сповитий,
Чи божевільний лють свою відчув
І нею захлинувсь, несамовитий,
Так я мовчу, забув усі слова
Кохання досконалих церемоній —
Здається, що безсиліє, зника
Саме кохання в вогнищі невтомнім:
Дозволь книжкам, словам їх красномовним,
Провісником освідчитись тобі
В любові, що горить в душі жертовно,
Слова ж мої даремні та слабкі...
Навчись читати відгук почуттів:
Очима чути — то й не треба слів.
23-24.04.2022
Переклад Тетяни Даніленко