Я — дух од квіток,
Що вітровий ток
Лишає без рими.
Невгодний, невслідний
Чи геній, чи змиг?
Звершитися встиг
У мент мимолітний!
Нечутний, невловний —
Хто мить ту збагне
І все, що було в ній?
Незнаний, нежданий,
Мов грудь, що майне
Маною між тканей!
Переклад Миколи Лукаша