щоб попередити, підготувати.
Земля спокушатиме тебе, повільно, непомітно,
майстерно, майже потураючи.
Я не була готова: стояла на кухні своєї бабусі,
тримаючи склянку. Тушковані сливи, тушковані абрикоси —
вариво, перелите у скляну посудину з льодом.
І долита вода, неспішно, маленькими порціями,
численні кузени й кузини оцінюють, дегустують
після кожного доливання —
аромат літніх фруктів, інтенсивність концентрації:
кольорова рідина стає щораз прозорішою, більш променистою,
більше світла проходить крізь неї.
Насолода й утіха. Бабуся чекає,
може, хтось захоче іще. Втіха та повне занурення.
Я більше нічого так не любила: повна приватність чуттєвого життя,
можна або зникнути, або ж стати його невід'ємною частиною,
невагомою, плинною, потреби
до болю ясні, розбурхані, до болю живі —
Повне занурення, і водночас
незбагненна безпека. Світяться фрукти далеко у своїх скляних посудинах.
За межами кухні сідає сонце.
Я не була готова: захід сонця, кінець літа. Прояви
часу як континууму, як чогось, що скоро завершиться,
не триватиме; відчуття не захистили б мене.
Попереджаю тебе, бо мене ніколи не попереджали:
ти ніколи не відпустиш, ніколи не наситишся.
Будеш поламана й пошрамована, ти й далі будеш спрагла.
Твоє тіло старітиме, ти й далі відчуватимеш нужду.
Запрагнеш землі, потім більше землі —
Велична, байдужа, хоч тут вона, але не відповість.
Вона всеосяжна, вона непокірна.
Це значить, вона нагодує тебе, заволодіє тобою,
вона не залишить живою тебе.
Переклад Лесика Панасюка і Дарини Гладун