Старий Госс весь час твердить, що завдячує Дікові всім, що має.
Бебі незворушно подивилася на сестру.
— Даремно ми його відірвали від його велосипедних екскурсій,— сказала вона.— Що не кажи, а коли людину з низів витягують нагору, вона втрачає голову, і всі її чарівні манери — то тільки блеф.
— Протягом шести років Дік був мені ідеальним чоловіком, я не знала від нього нічого, крім добра,— сказала Ніколь.— Він жодного разу не скривдив мене і все робив для того, щоб я була щаслива.
У Бебі злегка випнулося підборіддя.
— Для цього він і навчався.
— Він уже пішов? — спитала Ніколь трохи згодом.— Здається, його поїзд відходить рівно о дванадцятій.
Бебі визирнула з-за кабіни.
— Ні. Піднявся на терасу й розмовляє з якимись жінками. Та, зрештою, на пляжі вже так багато людей, що він навряд чи нас побачить.
Але він їх побачив, як тільки вони вийшли з-за кабінки, і стежив за ними очима, доки вони не зникли знову. Він сидів за столиком з Мері Мінгетті й пив ганусівку.
— Тієї ночі, коли ви нас визволили, ви були давнім, гарним Діком,— казала Мері.— От тільки під кінець жахливо обійшлися з Керолайн. Чому ви не хочете завжди бути милим? Адже могли б.
"Ну, дожився,— подумав Дік.— Мері Норт читає мені мораль!"
— Ваші друзі не перестали вас любити, Діку. Але сп’яну ви говорите людям жахливі речі. Я все літо тільки й роблю, що захищаю вас.
— Це класична фраза доктора Еліота.
— Ні, справді. Людям, зрештою, байдуже, п’яний ви чи тверезий...— Вона повагалася.— Ейб навіть у найстрашнішому запої ніколи не ображав людей так, як ви.
— Які ви всі нудні,— сказав Дік.
— Але ж крім нас нікого й немає! — вигукнула Мері.— Якщо вам не до вподоби порядні люди, зв’яжіться з непорядними — і я подивлюсь, якої ви заспіваєте! Всі люди хочуть одного — втішатися життям, і, заважаючи їм, ви самого себе обкрадаєте, плюєте в криницю, з якої пили.
— А була така криниця? — спитав він.
Мері тепер втішалася розмовою, хоча й не усвідомлювала того — адже вона сіла з ним за столик тільки зі страху. Дік запропонував їй випити, але вона знову відмовилася й повела далі:
— А звідки все це береться? Тільки із звички потурати власним вадам. Але я не можу байдуже дивитися на такі речі після Ейба — після того, як на моїх очах гарна людина спилася до смерті...
Зі сходів збігла по-театральному безтурботна леді Керолайн Сіблі-Бірс.
Дік почувався чудово — він випередив час і перебував у тому стані, якого звичайно досягають наприкінці доброго обіду, але це поки що виявлялося тільки в доброму, приємному, лагідному ставленні до Мері. Його очі, в цю хвилину ясні, як у дитини, просили співчуття, і він уже відчував давню потребу переконати співрозмовницю в тому, що в світі існують лише він і вона — останній живий чоловік і остання жива жінка.
... Тоді йому не треба буде дивитися на ті дві інші постаті, чоловіка й жінки, карбовані на тлі неба...
— Правда ж, я вам колись подобався? — спитав він.
— Подобався! Я була закохана у вас. Всі були закохані у вас. Ви б тільки пальцем кивнули — будь-яка жінка пішла б за вами...
— Між нами завжди існувало щось більше, ніж просто приязні почуття.
Вона зразу ж схопила принаду.
— Справді?
— Завжди. Я знав, як вам тяжко, й захоплювався вашою мужністю.— Діка вже брав сміх, і він відчував, що довго стримувати його не зможе.
— Я весь час догадувалася, що ви розумієте мене краще, ніж будь-хто,— захоплено сказала Мері.— Розумієте по-справжньому. Може, через те я й почала боятися вас після того, як наші взаємини зіпсувалися.
Очі його всміхалися й тепло, й лагідно, наче виказуючи затаєне почуття. Два погляди зустрілися, і вона віддалася йому очима, і він узяв її... Але внутрішній сміх звучав у ньому вже так голосно, що, здавалося, Мері от-от почує,— і Дік вимкнув світло, і вони знов опинилися під сонцем Рів’єри.
— Мені вже час іти,— сказав він, підводячись і злегка заточуючись; гарне самопочуття зникло, кров повільно й тяжко пульсувала в скронях. Він підніс праву руку і з висоти тераси поблагословив пляж широким папським хрестом. З-під кількох парасолів визирнули здивовані обличчя.
— Я піду до нього.— Ніколь звелася на коліна.
— Нікуди ти не підеш,— сказав Томмі й владною рукою стримав її.— Годі вже, край.
XIII
Ніколь листувалася з Діком після свого нового одруження — писала про справи, про дітей. Часто вона казала: "Я кохала Діка й ніколи його не забуду",— а Томмі відповідав: "Ну, звичайно,— навіщо ж його забувати".
Дік спробував був практикувати в Буффало, але діло, видно, не пішло — Ніколь так і не дізналася чому, але через кілька місяців він повідомив, що перебрався до Батавії, містечка в штаті Нью-Йорк, де відкрив кабінет як лікар загальної практики, а трохи пізніше — що переїхав до Локпорта. Завдяки випадковому збігові обставин, про його життя в Локпорті вона мала докладніші відомості: що він там багато їздить на велосипеді, що має успіх у дам і що на столі в нього лежить великий стос паперів, як кажуть,— поважний медичний трактат, уже майже завершений. Він чарує всіх бездоганними манерами, а одного разу на зборах з питань охорони здоров’я виголосив чудову промову про наркотики. Але потім у нього виникли якісь неприємності через дівчину-продавщицю з бакалійної крамниці, та ще й якийсь пацієнт подав на нього позов,— і йому довелося залишити Локпорт.
Після цього він уже не просив, щоб діти приїхали до нього в Америку, і нічого не відповів на лист Ніколь, в якому вона питала, чи потрібні йому гроші. В останньому своєму листі він повідомляв, що тепер живе й практикує в Женеві, штат Нью-Йорк, і чомусь у Ніколь виникло враження, що живе він там не сам, а з кимось, хто коло нього клопочеться. Вона відшукала Женеву в географічному довіднику — там було сказано, що це мальовниче містечко. Може, вмовляла вона себе, в нього ще все попереду, як було в Гранта у Галені. Вже після того від нього надійшла листівка з поштовим штемпелем Хорнелла, зовсім маленького містечка у штаті Нью-Йорк, недалеко від Женеви; в усякому разі, ясно, що він і досі живе десь у тих краях.
ПРИМІТКИ:
1 — Говірка лондонського простолюду.
2 —
Місяць з хмари вийшов,
Друже мій П'єро,
Написати вірша
Дай мені перо!
Вже погасла свічка,
І нема вогню,
Ах, впусти в світличку,
Я тебе молю! (Франц.)
3 — Національне свято в США, день проголошення незалежності.
4 — Помилка автора: така дуель описана в "Герої нашого часу" М. Лермонтова.
5 — Даруйте, панове. Я хотів би одержати належний мені гонорар. Тільки за медичну допомогу, звичайно. Пан Барбан не може розрахуватися, бо має тільки тисячофранковий банкнот. А той другий пан забув гаманець удома. (франц.).
6 — Скільки? (франц.).
7 — "Сусіди" (франц.).
8 — Букв.: "удар з жалю". Смертельний удар, що кладе край мукам (франц.).
9 — Хрещена мати, а також жінка, що листується з солдатом-фронтовиком і піклується про нього (франц.).
10 — Отож-бо! (франц.).
11 — Хенгіст і Хорса — брати, вожді племені ютів, які в V ст. н. е. вторглися в Британію.
12 —
— Ти бачив револьвер? Зовсім маленький — просто цяцька, іграшка.
— А стріляє по-справжньому. Ти бачив його сорочку? Стільки крові, що відразу війна згадалася (франц.).
13 — "Череп і кістки" ("Scull and Bones") — найпривілейованіше студентське товариство Йєльського університету в Нью-Хейвені.
14 — "1000 сорочок" (франц.).
15 — "Паперовий магазин", "Кондитерська", "Розпродаж" (франц.).
16 — "Сонячний сніданок" (франц.).
17 — "Церковне облачення", "Реєстрація смерті", "Похоронне бюро" (франц.).
18 — Заходьте (франц.).
19 — Негр (франц.).
20 — Сенсаційний процес, на якому популярного американського коміка Арбакла було звинувачено в убивстві молодої актриси. Хоч звинувачення виявилося безпідставним і Арбакла виправдали, його акторська кар’єра урвалася.
21 — Напередодні громадянської війни в США Улісс Сімпсон Грант, пізніше уславлений генерал і президент США, був звільнений з армії і оселився в містечку Галена, штат Іллінойс, де працював у батьковій крамничці.
22 — Мій капітане! (франц.).
23 — Мені начхати (франц.).
24 — Ще менша і ще недосвідченіша (франц.).
25 — Ваша (франц.).
26 — Дуже ефектний чоловік (франц.).
27 — Діагноз: шизофренія. Хвороба у гострій формі з тенденцією до поліпшення. Ляк перед чоловіками не природжений, а є симптомом захворювання... На даному етапі прогноз неясний (франц.).
28 — Марнотратство (франц.).
29 — Чудова (ісп.).
30 — Господи боже мій! Принеси, будь ласка, Дікові ще одну склянку пива (нім.).
31 —
— Добридень, докторе.
— Добридень, мосьє.
— Гарна погода.
— Так, чудова.
— Ви тепер у нас?
— Ні, приїхав тільки на один день.
— Он як. Ну, до побачення, мосьє (франц.).
32 — "Ein Versuch die Neurosen und Psychosen gleichmässig und pragmatisch zu klassifizieren auf Grund der Untersuchung von fünfzehnhundert pre-Kraepelin und post-Kraepelin Fällen, wie sie diagnostiziert sein würden in der Terminodogie von den verschiedenen Schulen der Gegenwart. — Zusammen mit einer Chronologie solcher Subdivisionen der Meinung welche unabhängig entstanden sind".
33 — "Зривати квіти заборонено" (франц.).
34 — Генерал в армії Вашингтона, прозваний "навіженим" за відвагу.
35 — Засновник найбільшого універсального магазину в Чікаго.
36 — Мені на все наплювати (франц.).
37 — Міністерство закордонних справ (франц.).
38 — "Тільки не в уста" (франц.).
39 — Представник нью-йоркського вищого світу кінця XIX ст.
40 — Ініціативна спілка (франц.). — організація, що виявляє місцеві ресурси.
41 — Середньовічне знаряддя тортур: залізна оболонка у формі людської постаті, втикана всередині гострими кілками, які простромлювали ув’язнену в цю оболонку жертву.
42 —
— Чи не можна залишити з вами на дві хвилинки цих двох малюків? У мене нагальна справа — я дам вам десять франків.
— Ну звичайно, можна (франц.).
43 —
— Побудьте з цією милою дамою.
— Добре, Діку (франц.).
44 — Сьома дочка сьомої дочки, народжена на берегах Нілу... Заходьте, мосьє. (франц.).
45 —
— Подивіться-но на неї!
— Подивіться на цю англійку! (франц.).
46 — Злий геній з роману "Трільбі" англійського письменника Джорджа дю Мор'є (1834 — 1896).
47 — Дякую, мосьє, ах, мосьє, ви надто щедрі. Для мене це була приємність, мосьє, мадам. До побачення, дітки (франц.).
48 — У Дайверів зламалася машина (франц.).
49 — Раннє недоумство (лат.).
50 — Кайзерівський омлет (нім.).
51 — Платний танцюрист у дансінгу (франц.).
52 — "...