Раз якесь, рік чи два тому, в одному з щоденних часописів з'явилося повідомлення про те, що констебль натрапив маленького хлопчпка, який спав на східцях під дверима фабрики братів Грайндерів о четвертій годині дощовитого ранку. Констебль збудив хлопця й зажадав пояснень.
Малий пояснив, що він тут працює й боявся запізнитись; його робота починається о шостій ранку, й хлопчик, видимо, дуже здивувався, почувши, що допіру тільки четверта година...
Читати повністю →
Оповідання
Переклад: Наталія Стирнік
— Ой, як я втомилася! — збуджено вигукнула Френсіс, і зразу ж важко сіла на траву під живоплотом. Здивована Анна помовчала, але, вона вже звикла до примх своєї улюбленої сестриці, тож зрештою промовила:
— Хіба вчора ти не була втомлена після такої самої далекої поїздки з Ліверпуля?
І вона сіла поруч із своєю сестрою. Анна була розсудлива дівчинка років чотирнадцяти, налита як яблучко...
Читати повністю →
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ
Наш вік по суті своїй трагічний, а тому трагічним ми його не сприймаємо. Катаклізм уже відбувся, й посеред руїн ми починаємо знову будувати сякі-такі оселі, знову плекати сякі-такі надії. Важкувата це праця — в майбутнє немає гладкої дороги, та ми йдемо в обхід чи продираємося через перешкоди. Треба жити, хоч скільки б упало небес.
Приблизно така була позиція Констанс Чатерлей. Війна розтрощила дах над її головою. І вона зрозуміла: вік живи, вік учися...
Читати повністю →
Оповідання
Переклад: Ірина Бояновська
1
Вона стояла посеред кімнати, розслаблена і водночас напружена. Її червоняста сукня спадала шовковистими хвилями. Свічка осявала її постать, струнку поставу, русяве волосся, недбало зібране на маківці, молоде, весняної свіжості, піднесене обличчя. Вона була вбрана в елегантну шовкову сукню багряного кольору. Краса її вражала своєю довершеністю. Лише кохання могло створити таку дивовижну досконалість...
Читати повністю →