Гість
Переклад Анатоля Перепаді
Сипкі піски підповзають до самого фасаду заїзду й тут зупиняються. З цього пустища і з заростів осоки погляд вільно перебігає по білій поверхні, вкритій убогою рослинністю, аж поки упреться в небо. Позаду заїзду земля тверда й нерівна, і менше ніж за кілометр починаються вилощені до блиску горби, поволі підвищуючись і нарешті зливаючись у суцільний кряж; вершини полискують у хмарах, наче голки або леза сокир...