Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (1 варіант)

Ще за життя він став легендою. До появи в нашій літературі Шевченка не було в Україні популярнішої за нього людини. Біля тридцяти років без поспіху мандрував цей співець-музика і

вчитель-байкар шляхами України. Важним гостем він був усюди. Бо мудре слово Григорія Сковороди притягувало людей. З ним до хати входили дружня бесіда, добрий настрій, доброзичлива порада,

дружній жарт.

Він був справжнім українським "Сократом". Все життя він вивчав світ і приходив до певних висновків. Своє призначення в житті, своє щастя він вбачав "у задоволенні малим,..., у боротьбі з самолюбством". Ці філософські ідеї і розкрив читачеві в багатьох своїх творах.

Так, в оді "Похвала бідності" автор змальовує ідеал людини,

як він собі його уявляв. Сковорода висловлює думку про те, що від бідності тікають геть пияцтво, зажерливість, розкіш, її супутники — це розсудливість, мудрість, радість. А тих, хто своєю метою ставить багатство, він називає жебраками духу. Григорій Савич оспівував волю, як найбільше багатство людини. Золото в порівнянні з свободою — то пил ("De lіbertate").

Кожна людина наділена, на думку байкаря, певним даром. Треба вчитись розпізнавати його. Дехто, незважаючи на свій природний дар, обирає прибуткову роботу, а цим шкодить не лише собі, а й суспільству. Ця думка покладена в основу байки "Бджола і Шершень". Її ідея: праця має стати для людини її потребою. Тільки тоді життя матиме сенс і красу. А паразитів, на зразок Шершня, не повинно бути.

Hайповніше передав Сковорода свої філософські ідеї в притчах. Так, у притчі "Вдячний Еродій" йдеться про велику роль нахилів люди у справі виховання і навчання. Притча "Убогий жайворонок" навчає судити людину не за обличчям, а за розумом і серцем. У творах "Етика розмови п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті" поет говорить, що людина яка створює матеріальні і духовні цінності, від природи має право на щастя. Гідність людини визначають не гроші та походження, а чесне життя.

У своїх працях та листах Сковорода утверджує культ розуму. Народна мудрість стала основою у трактуванні філософом багатьох процесів суспільного життя. Він хоробро приймав удари долі, своїх учнів вчив шукати в собі "справжню людину", бути щасливим.

Чи був щасливим сам Сковорода? Я думаю, що був. Сковорода людина, приналежна своєму часові. За віршами можна визначити биття його могутнього серця — його досягнення і крутоспади. Хоч і написали йому на могилі те, що він заповів: "Світ ловив мене, та не спіймав," — але Сковорода належить світові. Він був щасливим і нас вчить бути такими.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Можливі варіанти вступу:

Прогресивні ідеї видатного мислителя-письменника співзвучні з прагненнями народу й у наш час. Це захист інтересів і прав людини-трудівника, заклик до миру й братерства між людьми й народами, звеличення праці як запоруки щастя кожного члена суспільства, осуд гонитви за багатством, прагнення нажитися будь-якими засобами.

За 250 років, що відділяють нас від часу, коли жив і творив Г.Сковорода, багато письменників забуто масовим читачем, і їхні твори становлять інтерес лише для літературознавців. А творчість Сковороди, який у ті лихі часи підніс свій могутній голос на захист правди і добра, нещадно таврував зло в усіх його різновидах, знаходить свого читача й сьогодні.